Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Komail kainok kan karoj ron o dedeki, komail toun jap karoj.
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Ir karoj, aramaj o jaupeidi, ir karoj me kapwapwa o jamama kan!
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Au ai pan kaparok duen lolekon, o monion I duen lamalam pun.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
I pan kapaike don jalon ai lepen majan, o i pan kajaleda me rir akan ni nil en arp.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Da me i en majak ni ran apwal akan, ma me japun kan kapil ia pena,
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Me kin kaporoporeki ar dipijou o juaiki ar kapwa toto?
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
Pwe jota me kak dorela ri a, de tomeki i ren Kot,
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
(Pwe meid apwal, en dorela nen ar; a jota pan pwaida kokolata).
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
Pwen maur potopot o jota kilan joujou o.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Pwe a kin kilan, me lolekon kan kin mela dueta me pweipwei o iakalar akan, o re pan mueid on amen ar dipijou kan.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
I me re kin peren kida, ma im arail pan duedueta, o deu’rail pan mimieta kokolata; o re konekon melel nin jappa.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Ari jo, aramaj me konekon jota kak mimieta ni mepukat, pwe a pan kokowei dueta man amen.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
let ar wiawia pukat meid pweipwei; ari jo, kadaudok ar kin kapina ki au arail.
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Re wonon nan wajan mela dueta pwin jip; mela kin kamana ir; a me lelapok kan pan kaun irail da madan, o mom ar pan joredi, o re pan doo jan deurail, mimieta nan pweleko. (Sheol h7585)
A Kot pan kotin dorela nen i jan nan mana en wajan mela, pwe a pan kotin japwilimane kin ia. (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Koe der puriamuiki, ma amen pan kapwapwala, o ma linan en im a pan laudala.
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
Pwe a jota pan wala meakot ni a pan mela, o a linan jota pan idauenla i.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
A kin injenemau kila peren en maur kajelel wet, o aramaj kin kapina ir, me kin apapwali pein ir eta ni maur et.
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
A pan idauen la jam a kan, ap jolar kilan marain kokolata.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Ari, ma aramaj amen indand mau, ap jota a lamalam, a pan kokowei dueta man amen.
