Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
伶長にうたはしめたるコラの子のうた
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
もろもろの民よきけ賤きも貴きも富るも貧きもすべて地にすめる者よ なんぢらともに耳をそばだてよ
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
わが口はかしこきことをかたり わが心はさときことを思はん
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
われ耳を喩言にかたぶけ琴をならしてわが幽玄なる語をときあらはさん
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
わが踵にちかかる不義のわれを打圍むわざはひの口もいかで懼るることあらんや
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
おのが富をたのみ財おほきを誇るもの
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
たれ一人おのが兄弟をあがなふことあたはず之がために贖價を神にささげ
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
之をとこしへに生存へしめて朽ざらしむることあたはず（霊魂をあがなふには費いとおほくして此事をとこしへに捨置ざるを得ざればなり）
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
そは智きものも死 おろかものも獣心者もひとしくほろびてその富を他人にのこすことは常にみるところなり
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
かれら竊におもふ わが家はとこしへに存りわがすまひは世々にいたらんと かれらはその地におのが名をおはせたり
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
されど人は譽のなかに永くとどまらず亡びうする獣のごとし
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
斯のごときは愚かなるものの途なり 然はあれど後人はその言をよしとせん (セラ)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
かれらは羊のむれのごとくに陰府のものと定めらる 死これが牧者とならん直きもの朝にかれらををさめん その美容は陰府にほろぼされて宿るところなかるべし (Sheol h7585)
されど神われを接たまふべければわが霊魂をあがなひて陰府のちからより脱かれしめたまはん (セラ) (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
人のとみてその家のさかえくははらんとき汝おそるるなかれ
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
かれの死るときは何一つたづさへゆくことあたはず その榮はこれにしたがひて下ることをせざればなり
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
かかる人はいきながらふるほどに己がたましひを祝するとも みづからを厚うするがゆゑに人々なんぢをほむるとも
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
なんぢ列組の世にゆかん かれらはたえて光をみざるべし
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
尊貴なかにありて暁らざる人はほろびうする獣のごとし
