Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
A karmesternek. Kórach fiaitól. Zsoltár. Halljátok ezt, mind a népek, figyeljetek, mind a világ lakói,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
ember fiai is, férfi fiai is, egyaránt gazdag és szűkölködő!
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Szájam bölcseséget beszél és szívem gondolata értelem.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Példázatnak hajtom oda fülemet, hárfa mellett nyitom meg rejtvényemet.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Miért féljek bajnak napjaiban, mikor bűn környez sarkaimon
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
A kik vagy onukban bíznak s nagy gazdagságukkal dicsekszenek –
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
testvérét megváltani nem váltja meg senki, nem adhatja Istennek a váltságdíjat.
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
Hisz drága volna saját lelkük megváltása – abban is hagyja örökre –
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
hogy tovább élne, mindétig, nem látná a vermet.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Bizony, látja! Bölcsek meghalnak, balga és oktalan egyaránt elvesznek és másokra hagyják vagyonukat.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Belső gondolatuk: házaik örökre megmaradnak, lakásaik nemzedékre meg nemzedékre; nevükkel nevezték meg a. földeket.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
De az ember az ő dicsőségében nem marad meg, hasonlít a barmokhoz, melyek elpusztulnak.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Ez az útjuk az ő balgaságuk; utánuk is lesznek, kik beszédjüket kedvelik. Széla.
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Mint juhokat, az alvilágba tették, a halál legelteti őket; majd uralkodnak rajtuk reggelre az egyenesek, és alakjukat elenyészteti az alvilág, hogy hajlékuk se legyen. (Sheol h7585)
Ámde Isten megváltja lelkemet az alvilág hatalmától, mert magához vesz engem. Széla. (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Ne félj, midőn meggazdagszik valaki, midőn sokasodik háza dicsősége;
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
mert holtában nem visz el semmit, nem száll le ő utána dicsősége.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Bár életében önnönmagát áldja, és magasztalnak téged, midőn jót teszel magaddal:
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
odajutsz őseid nemzedéhéhez, kik örökre nem látnak világosságot.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Ember az ő dicsőségében, de értelem hiján, hasonlít a barmokhoz, melyek elpusztulnak.
