Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
| למנצח לבני-קרח מזמור ב שמעו-זאת כל-העמים האזינו כל-ישבי חלד |
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
| גם-בני אדם גם-בני-איש-- יחד עשיר ואביון |
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
| פי ידבר חכמות והגות לבי תבונות |
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
| אטה למשל אזני אפתח בכנור חידתי |
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
| למה אירא בימי רע-- עון עקבי יסובני |
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
| הבטחים על-חילם וברב עשרם יתהללו |
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
| אח--לא פדה יפדה איש לא-יתן לאלהים כפרו |
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
| ויקר פדיון נפשם וחדל לעולם |
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
| ויחי-עוד לנצח לא יראה השחת |
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
| כי יראה חכמים ימותו-- יחד כסיל ובער יאבדו ועזבו לאחרים חילם |
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
| קרבם בתימו לעולם-- משכנתם לדור ודר קראו בשמותם עלי אדמות |
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
| ואדם ביקר בל-ילין נמשל כבהמות נדמו |
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
| זה דרכם כסל למו ואחריהם בפיהם ירצו סלה |
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
| כצאן לשאול שתו-- מות ירעם וירדו בם ישרים לבקר--וצירם (וצורם) לבלות שאול מזבל לו (Sheol h7585) |
| אך-אלהים--יפדה נפשי מיד-שאול כי יקחני סלה (Sheol h7585) |
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
| אל-תירא כי-יעשר איש כי-ירבה כבוד ביתו |
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
| כי לא במותו יקח הכל לא-ירד אחריו כבודו |
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
| כי-נפשו בחייו יברך ויודך כי-תיטיב לך |
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
| תבוא עד-דור אבותיו עד-נצח לא יראו-אור |
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
| אדם ביקר ולא יבין נמשל כבהמות נדמו |
