Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Pour la fin, aux fils de Coré, psaume. Écoutez ces choses, vous toutes, nations: prêtez l’oreille, vous qui habitez l’univers;
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Vous tous, fils de la terre, et fils des hommes, ensemble et de concert, riche et pauvre.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Ma bouche parlera sagesse, et la méditation de mon cœur, prudence.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
J’inclinerai mon oreille à une parabole, et je révélerai sur le psaltérion mon sujet.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Pourquoi craindrai-je au jour mauvais? Je craindrai si l’iniquité de ma voie m’environne.
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Qu’ils craignent ceux qui se confient dans leur puissance, et se glorifient dans l’abondance de leurs richesses.
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
Un frère ne rachète pas son frère: un homme étranger le rachètera-t-il? il ne donnera pas à Dieu de quoi l’apaiser pour lui-même,
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
Ni le prix du rachat de son âme: et il travaillera éternellement.
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
Et il vivra encore jusqu’à la fin.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Il ne verra pas la mort, lorsqu’il aura vu les sages mourir: l’insensé et le fou périront également. Et ils laisseront à des étrangers leurs richesses.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Et leurs sépulcres seront leurs maisons pour toujours. Et leurs tabernacles dans chaque génération; quoiqu’ils aient donné leurs noms à leurs terres.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Et l’homme, lorsqu’il était en honneur, ne l’a pas compris: il a été comparé aux animaux sans raison, et il est devenu semblable à eux.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Cette voie qu’ils suivent est une pierre d’achoppement pour eux-mêmes, et néanmoins dans la suite ils se complairont dans leurs discours.
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Comme des brebis, ils ont été parqués dans l’enfer: c’est la mort qui les paîtra. (Sheol h7585)
Mais cependant Dieu rachètera mon âme de la main de l’enfer, quand il m’aura pris sous sa protection. (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Ne craignez pas lorsqu’un homme sera devenu riche, et que la gloire de sa maison se sera accrue.
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
Parce que, lorsqu’il sera mort, il n’emportera pas tous ses biens; et que sa gloire ne descendra pas avec lui.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Car son âme, pendant sa vie, sera bénie: il vous louera, lorsque vous lui aurez fait du bien.
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Il ira rejoindre les générations de ses pères, et durant l’éternité, il ne verra pas la lumière.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
L’homme, lorsqu’il était en honneur, ne l’a pas compris: il a été comparé aux animaux sans raison, et il est devenu semblable à eux.
