Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Au chef des chantres. Des fils de Koré. Psaume. Écoutez ceci, vous tous, peuples, Prêtez l’oreille, vous tous, habitants du monde,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Petits et grands, Riches et pauvres!
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Ma bouche va faire entendre des paroles sages, Et mon cœur a des pensées pleines de sens.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Je prête l’oreille aux sentences qui me sont inspirées, J’ouvre mon chant au son de la harpe.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Pourquoi craindrais-je aux jours du malheur, Lorsque l’iniquité de mes adversaires m’enveloppe?
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Ils ont confiance en leurs biens, Et se glorifient de leur grande richesse.
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
Ils ne peuvent se racheter l’un l’autre, Ni donner à Dieu le prix du rachat.
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
Le rachat de leur âme est cher, Et n’aura jamais lieu;
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
Ils ne vivront pas toujours, Ils n’éviteront pas la vue de la fosse.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Car ils la verront: les sages meurent, L’insensé et le stupide périssent également, Et ils laissent à d’autres leurs biens.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Ils s’imaginent que leurs maisons seront éternelles, Que leurs demeures subsisteront d’âge en âge, Eux dont les noms sont honorés sur la terre.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Mais l’homme qui est en honneur n’a point de durée, Il est semblable aux bêtes que l’on égorge.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Telle est leur voie, leur folie, Et ceux qui les suivent se plaisent à leurs discours. (Pause)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Comme un troupeau, ils sont mis dans le séjour des morts, La mort en fait sa pâture; Et bientôt les hommes droits les foulent aux pieds, Leur beauté s’évanouit, le séjour des morts est leur demeure. (Sheol h7585)
Mais Dieu sauvera mon âme du séjour des morts, Car il me prendra sous sa protection. (Pause) (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Ne sois pas dans la crainte parce qu’un homme s’enrichit, Parce que les trésors de sa maison se multiplient;
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
Car il n’emporte rien en mourant, Ses trésors ne descendent point après lui.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Il aura beau s’estimer heureux pendant sa vie, On aura beau te louer des jouissances que tu te donnes,
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Tu iras néanmoins au séjour de tes pères, Qui jamais ne reverront la lumière.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
L’homme qui est en honneur, et qui n’a pas d’intelligence, Est semblable aux bêtes que l’on égorge.
