< Псалми 49 >
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
For the leader. Of the Korahites. A psalm. Hear this, you peoples all; attend, all you who live in the world
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
people of low degree and high, the rich and the poor together.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
My mouth shall utter wisdom, the thoughts of a seeing heart.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
I incline my ear to a proverb, on the lyre I will open my riddle.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Why should I be afraid in the days of misfortune, when circled by wicked and cunning foes,
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
who put their trust in their wealth, and boast of their boundless riches?
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
For assuredly no one can ransom themselves, or give to God the price of their life,
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
for the ransom of a life is costly, no payment is ever enough,
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
to keep them alive for ever and ever, so as never to see the pit at all.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
But see it they will. Even wise people die, the fool and the brutish perish alike, and abandon their wealth to others.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
The grave is their everlasting home, the place they shall live in for ever and ever, though after their own names they called whole lands.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Despite their wealth, they perish like dumb animals.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
This is the fate of the confident fool, and the end of those who are pleased with their portion. (Selah)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol )
Like sheep they descend to Sheol with Death for their shepherd; down they go straight to the grave, and their form wastes away in their home below. (Sheol )
15 Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol )
But God will assuredly ransom my life from the hand of Sheol; for he will receive me. (Selah) (Sheol )
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
So be not afraid when someone grows rich, when the wealth of their house increases.
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
Not a shred of it all can they take when they die, wealth cannot follow them down.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Though they count themselves happy, when they are alive, and win praise from many for faring so well,
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
they must join their ancestors, who see the light nevermore.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
The wealthy are without understanding, they perish like dumb animals.