Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
TO THE OVERSEER. A PSALM OF THE SONS OF KORAH. Hear this, all you peoples, Give ear, all you inhabitants of the world.
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Both low and high, together rich and needy.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
My mouth speaks wise things, And the meditations of my heart [are] things of understanding.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
I incline my ear to an allegory, I open my riddle with a harp:
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Why do I fear in days of evil? The iniquity of my supplanters surrounds me.
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Those trusting on their wealth, And in the multitude of their riches, Show themselves foolish.
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
A brother ransoms no one at all, He does not give to God his atonement.
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
And precious [is] the redemption of their soul, And it has ceased for all time.
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
And still he lives forever, He does not see the pit.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
For he sees wise men die, Together the foolish and brutish perish, And have left their wealth to others.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Their heart [is that] their houses [are] for all time, Their dwelling places from generation to generation. They proclaimed their names over the lands.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
And man does not remain in honor, He has been like the beasts, they have been cut off.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
This their way [is] folly for them, And their posterity are pleased with their sayings. (Selah)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
They have set themselves as sheep for Sheol, Death afflicts them, And the upright rule over them in the morning, And their form [is] for consumption. Sheol [is] a dwelling for him. (Sheol h7585)
Only, God ransoms my soul from the hand of Sheol, For He receives me. (Selah) (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Do not fear when one makes wealth, When the glory of his house is abundant,
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
For at his death he receives nothing, His glory does not go down after him.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
For he blesses his soul in his life (And they praise you when you do well for yourself).
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
It comes to the generation of his fathers, They do not see the light forever.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Man in honor, who does not understand, Has been like the beasts, they have been cut off!
