Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
“To the chief musician, by the sons of Korach, a psalm.” Hear this, all ye people; give ear, all ye inhabitants of the perishable world:
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Both the sons of the low and the sons of the high, rich and needy, altogether.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
My mouth shall speak wisdom; and the meditation of my heart shall be of understanding.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
I will incline my ear to a parable: I will open with the harp my riddle.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Wherefore should I fear in the days of evil, when the iniquity of my oppressors encompasseth me?—
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Of those that trust in their wealth, and boast themselves of the multitude of their riches?
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
No one can in any wise redeem his brother, nor can he give to God redemption money for himself;
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
For the ransom of their soul is too costly, and it is omitted for ever.
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
And should he still live for ever? not see the pit?
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
For he must see that wise men die, that together the fool and the brutish person perish and leave to others their wealth.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Their inward thought is, that their houses are to be for ever, their dwelling-places, from generation to generation; they call them by their own names in [various] countries.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Nevertheless man in [his] splendor endureth not: he is like the beasts [that] perish.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
This is their way, their folly: yet their posterity will take pleasure in their sayings. (Selah)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Like flocks are they thrust into the nether world; death will feed them; but the upright shall have dominion over them in that morning, and their form wasteth away in the nether world, [taken away] from their own dwelling. (Sheol h7585)
But God will redeem my soul from the power of the nether world; for he will take me away. (Selah) (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Be not thou afraid when a man becometh rich, when the glory of his house is increased;
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
For when he dieth he can take nothing away; his glory will not descend after him.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
For though he bless his soul during his life, and men praise thee, when thou doest well to thyself:
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
She shall go to the generation of his fathers, unto eternity will these never see light.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Man, though in splendor, who understandeth not, is like the beasts that perish. °
