< Псалми 49 >
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
For the Leader; a Psalm of the sons of Korah. Hear this, all ye peoples; give ear, all ye inhabitants of the world,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Both low and high, rich and poor together.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
My mouth shall speak wisdom, and the meditation of my heart shall be understanding.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
I will incline mine ear to a parable; I will open my dark saying upon the harp.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Wherefore should I fear in the days of evil, when the iniquity of my supplanters compasseth me about,
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Of them that trust in their wealth, and boast themselves in the multitude of their riches?
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
No man can by any means redeem his brother, nor give to God a ransom for him —
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
For too costly is the redemption of their soul, and must be let alone for ever —
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
That he should still live alway, that he should not see the pit.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
For he seeth that wise men die, the fool and the brutish together perish, and leave their wealth to others.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Their inward thought is, that their houses shall continue for ever, and their dwelling-places to all generations; they call their lands after their own names.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
But man abideth not in honour; he is like the beasts that perish.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
This is the way of them that are foolish, and of those who after them approve their sayings. (Selah)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol )
Like sheep they are appointed for the nether-world; death shall be their shepherd; and the upright shall have dominion over them in the morning; and their form shall be for the nether-world to wear away, that there be no habitation for it. (Sheol )
15 Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol )
But God will redeem my soul from the power of the nether-world; for He shall receive me. (Selah) (Sheol )
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Be not thou afraid when one waxeth rich, when the wealth of his house is increased;
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
For when he dieth he shall carry nothing away; his wealth shall not descend after him.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Though while he lived he blessed his soul: 'Men will praise thee, when thou shalt do well to thyself';
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
It shall go to the generation of his fathers; they shall never see the light.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Man that is in honour understandeth not; he is like the beasts that perish.