Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Zborovođi. Sinova Korahovih. Psalam. Poslušajte ovo, svi narodi, čujte, svi stanovnici zemlje,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
vi, djeco puka, i vi, odličnici, bogati i siromašni zajedno!
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Moja će usta zboriti mudrost, i moje srce misli razumne.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
K poučnoj izreci priklonit ću uho, uz harfu ću izložit' svoju zagonetku.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Što da se bojim u danima nesreće kad me opkoli zloba izdajica
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
koji se u blago svoje uzdaju i silnim se hvale bogatstvom?
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
TÓa nitko sebe ne može otkupit' ni za se dati Bogu otkupninu:
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
životu je cijena previsoka, i nikada je neće platiti
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
tko želi živjeti dovijeka i ne vidjeti jamu grobnu.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Jer, i mudri umiru, pogiba i luđak i bezumnik: bogatstvo svoje ostavlja drugima.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Grobovi im kuće zasvagda, stanovi njihovi od koljena do koljena, sve ako se zemlje nazivale imenima njihovim.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Čovjek koji nerazumno živi sličan je stoci koja ugiba.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Takav je put onih koji se ludo uzdaju, to je konac onih koji uživaju u sreći:
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Poput stada redaju se u Podzemlju, smrt im je pastir, a dobri njima vladaju. Njihova će lika brzo nestati, Podzemlje će im biti postojbina. (Sheol h7585)
A moju će dušu Bog ugrabiti Podzemlju iz pandža i milostivo me primiti. (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Ne boj se ako se tko obogati i ako se poveća blago doma njegova:
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
kad umre, ništa neće ponijeti sa sobom, i blago njegovo neće s njime sići.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Ako se u životu držao sretnim - “Govorit će se da ti je dobro bilo!” -
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
i on će doći u skup otaca svojih, gdje svjetlosti više vidjeti neće.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Čovjek koji nerazumno živi sličan je stoci koja ugiba.
