< Псалми 49 >
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol )
15 Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol )
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
