Псалми 46
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. На спів „Аламот“. Пісня. Бог для нас — охоро́на та сила, допомо́га в недолях, що часто трапляються,
For the Chief Musician: [a Psalm] of the sons of Korah; set to Alamoth. A Song. God is our refuge and strength, a very present help in trouble.
2 тому́ не лякаємось ми, як трясе́ться земля, і коли го́ри зсува́ються в серце морі́в!
Therefore will we not fear, though the earth do change, and though the mountains be moved in the heart of the seas;
3 Шумлять і киплять Його во́ди, через ве́лич Його тремтя́ть го́ри. (Се́ла)
Though the waters thereof roar and be troubled, though the mountains shake with the swelling thereof. (Selah)
4 Річка, — відно́ги її веселя́ть місто Боже, найсвятіше із місць пробува́ння Всеви́шнього.
There is a river, the streams whereof make glad the city of God, the holy place of the tabernacles of the Most High.
5 Бог серед нього, — нехай не хитається, Бог поможе йому́, коли ра́нок настане.
God is in the midst of her; she shall not be moved: God shall help her, and that right early.
6 Шуміли наро́ди, хиталися ца́рства, а Він голос подав Свій — і земля розпливла́ся.
The nations raged, the kingdoms were moved: he uttered his voice, the earth melted.
7 З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів. (Се́ла)
The LORD of hosts is with us; the God of Jacob is our refuge. (Selah)
8 Ідіть, оглядайте Господні діла, — які руйнува́ння вчинив на землі!
Come, behold the works of the LORD, what desolations he hath made in the earth.
9 Аж до кра́ю землі припиняє Він ві́йни, ламає Він лука й торо́щить списа, палить огнем колесни́ці!
He maketh wars to cease unto the end of the earth; he breaketh the bow, and cutteth the spear in sunder; he burneth the chariots in the fire.
10 „Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесу́сь між наро́дами, піднесу́сь на землі!“
Be still, and know that I am God: I will be exalted among the nations, I will be exalted in the earth.
11 З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів! (Се́ла)
The LORD of hosts is with us; the God of Jacob is our refuge. (Selah)
