Псалми 45
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Синів Коре́євих. Псалом навча́льний. Пісня любови. Моє серце брини́ть добрим словом, проказую я: Для Царя мої тво́ри, мій язик — мов перо скоропи́сця!
Начальнику хора. На музыкальном орудии Шошан. Учение. Сынов Кореевых. Песнь любви. Излилось из сердца моего слово благое; я говорю: песнь моя о Царе; язык мой - трость скорописца.
2 Ти кращий від лю́дських синів, в Твоїх устах розлита краса́ та добро́, тому благослови́в Бог навіки Тебе.
Ты прекраснее сынов человеческих; благодать излилась из уст Твоих; посему благословил Тебя Бог на веки.
3 Прив'яжи до стегна́ Свого, Сильний, Свого меча, красу́ Свою́ та вели́чність Свою́,
Препояшь Себя по бедру мечом Твоим, Сильный, славою Твоею и красотою Твоею,
4 і в вели́чності Своїй сідай, та й ве́рхи помчися за справи правди, і ла́гідности та справедливости, — і на́вчить Тебе страшних чинів прави́ця Твоя́!
и в сем украшении Твоем поспеши, воссядь на колесницу ради истины и кротости и правды, и десница Твоя покажет Тебе дивные дела.
5 Твої стрі́ли наго́стрені, — а від них під Тобою наро́ди попа́дають, — у серце Царськи́х ворогів.
Остры стрелы Твои; - народы падут пред Тобою, - они - в сердце врагов Царя.
6 Престол Твій, о Боже, на вічні віки́, берло правди — берло Царства Твого́.
Престол Твой, Боже, вовек; жезл правоты - жезл царства Твоего.
7 Ти полюбив справедливість, а беззако́ння знена́видів, тому́ намасти́в Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
Ты возлюбил правду и возненавидел беззаконие, посему помазал Тебя, Боже, Бог Твой елеем радости более соучастников Твоих.
8 Ми́ро, ало́е й кассі́я — всі ша́ти Твої, а з палат із слоно́вої кости — струни Тебе звесели́ли.
Все одежды Твои, как смирна и алой и касия; из чертогов слоновой кости увеселяют Тебя.
9 Серед ска́рбів Твоїх — царські до́чки, по правиці Твоїй стала цариця в офі́рському щирому золоті.
Дочери царей между почетными у Тебя; стала царица одесную Тебя в Офирском золоте.
10 Слухай, до́чко, й побач, і нахили своє ухо, — і забудь свій наро́д і дім батька свого́!
Слыши, дщерь, и смотри, и приклони ухо твое, и забудь народ твой и дом отца твоего.
11 А Цар буде жадати твоєї краси́, бо Він — твій Госпо́дь, а ти до землі Йому кланяйся.
И возжелает Царь красоты твоей; ибо Он Господь твой, и ты поклонись Ему.
12 А Ти́рська дочка́ прийде з да́ром, будуть благати тебе найбагатші з наро́ду.
И дочь Тира с дарами, и богатейшие из народа будут умолять лице Твое.
13 Вся оздо́ба царсько́ї дочки́ — усере́дині, шата ж її погапто́вана золотом.
Вся слава дщери Царя внутри; одежда ее шита золотом;
14 У ша́ти гапто́вані вбрану прова́дять її до Царя, за нею дівча́та, подру́ги її, до Тебе прова́джені.
в испещренной одежде ведется она к Царю; за нею ведутся к Тебе девы, подруги ее,
15 Провадять їх з ра́дощами та поті́хою, — у палату царську́ вони ві́йдуть.
приводятся с весельем и ликованьем, входят в чертог Царя.
16 Замість батькі́в Твоїх бу́дуть сини́ Твої, — їх по ці́лій землі Ти поставиш воло́дарями.
Вместо отцов Твоих, будут сыновья Твои; Ты поставишь их князьями по всей земле.
17 Я буду Ім'я́ Твоє зга́дувати по всіх поколіннях, тому́ то наро́ди по вічні віки Тебе сла́вити будуть!
Сделаю имя Твое памятным в род и род; посему народы будут славить Тебя во веки и веки.
