Псалми 44
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
Por el jefe de los músicos. Por los hijos de Coré. Un salmo contemplativo. Hemos escuchado con nuestros oídos, Dios; nuestros padres nos han contado el trabajo que hicisteis en sus días, en los días de antaño.
2 Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
Has expulsado a las naciones con tu mano, pero tú los plantaste. Has afligido a los pueblos, pero los difundes en el extranjero.
3 Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
Porque no obtuvieron la tierra en posesión por su propia espada, ni su propio brazo los salvó; sino tu mano derecha, tu brazo y la luz de tu rostro, porque les fuiste favorable.
4 Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
Dios, tú eres mi Rey. ¡Comando victorias para Jacob!
5 Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
A través de ti, derrotaremos a nuestros adversarios. Por tu nombre, aplastaremos a los que se levantan contra nosotros.
6 бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
Porque no confiaré en mi arco, ni mi espada me salvará.
7 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
Pero tú nos has salvado de nuestros adversarios, y han avergonzado a los que nos odian.
8 Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
En Dios nos hemos jactado todo el día. Daremos gracias a tu nombre por siempre. (Selah)
9 та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
Pero ahora nos has rechazado y nos has deshonrado, y no salgan con nuestros ejércitos.
10 Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
Nos haces retroceder ante el adversario. Los que nos odian se apropian del botín.
11 Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
Nos has hecho como ovejas para comer, y nos han dispersado entre las naciones.
12 Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
Vendes a tu pueblo por nada, y no han ganado nada con su venta.
13 Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
Nos conviertes en un reproche para nuestros vecinos, una burla y un escarnio a los que nos rodean.
14 Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
Nos has convertido en un sinónimo entre las naciones, una sacudida de cabeza entre los pueblos.
15 Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
Todo el día mi deshonra está ante mí, y la vergüenza cubre mi cara,
16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
ante la burla de quien reprocha y abusa verbalmente, por el enemigo y el vengador.
17 Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
Todo esto se nos ha venido encima, pero no te hemos olvidado. No hemos sido falsos a su pacto.
18 не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
Nuestro corazón no ha retrocedido, ni nuestros pasos se han desviado de tu camino,
19 Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
aunque nos hayas aplastado en la guarida de los chacales, y nos cubrió con la sombra de la muerte.
20 чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
Si hemos olvidado el nombre de nuestro Dios, o extender nuestras manos a un dios extraño,
21 Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
¿No buscará Dios esto? Porque él conoce los secretos del corazón.
22 що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
Sí, por tu causa nos matan todo el día. Se nos considera como ovejas para el matadero.
23 Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
¡Despierta! ¿Por qué duermes, Señor? ¡Levántate! No nos rechaces para siempre.
24 Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
¿Por qué ocultas tu rostro? ¿y olvidar nuestra aflicción y nuestra opresión?
25 Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
Porque nuestra alma se inclina hacia el polvo. Nuestro cuerpo se aferra a la tierra.
26 Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
Levántatepara ayudarnos. Redímenos por tu amorosa bondad.
