Псалми 44
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
S svojimi ušesi smo slišali, oh Bog, naši očetje so nam povedali, kakšno delo si storil v njihovih dneh, v davnih časih.
2 Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
Kako si s svojo roko napodil pogane in naselil njih; kako si prizadel ljudstvo in jih pregnal.
3 Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
Kajti dežele niso prejeli v posest s svojim lastnim mečem niti jih ni rešil njihov lastni laket, temveč tvoja desnica in tvoj laket in svetloba tvojega obličja, ker imaš do njih naklonjenost.
4 Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
Ti si moj Kralj, oh Bog, zapovej osvoboditve za Jakoba.
5 Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
S teboj bomo podrli svoje sovražnike. S tvojim imenom bomo pomendrali te, ki se dvigujejo zoper nas.
6 бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
Kajti ne bom zaupal v svoj lok niti me ne bo rešil moj meč.
7 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
Toda ti si nas rešil pred našimi sovražniki in osramotil tiste, ki so nas sovražili.
8 Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
Z Bogom se bahamo ves dan in tvoje ime hvalimo na veke. (Sela)
9 та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
Toda ti si nas zavrgel in nas izročil v sramoto, in z našimi vojskami ne greš naprej.
10 Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
Delaš nas, da se pred sovražnikom obračamo nazaj, in tisti, ki nas sovražijo, plenijo zase.
11 Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
Izročil si nas kakor ovce, določene za hrano in razkropil si nas med pogane.
12 Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
Zastonj prodajaš svoje ljudstvo in svojega bogastva ne povečuješ z njihovo ceno.
13 Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
Delaš nas [za] grajo našim sosedom, norčevanje in posmeh tem, ki so okoli nas.
14 Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
Delaš nas [za] tarčo posmeha med pogani, zmajevanje z glavo med ljudstvom.
15 Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
Moja zmedenost je nenehno pred menoj in pokrila me je sramota mojega obraza
16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
zaradi glasu tistega, ki me graja in preklinja zaradi sovražnika in maščevalca.
17 Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
Vse to je prišlo nad nas, vendar te nismo pozabili niti s tvojo zavezo nismo ravnali napačno.
18 не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
Naše srce se ni obrnilo niti se naši koraki niso nagnili s tvoje poti,
19 Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
čeprav si nas boleče zlomil na kraju zmajev in nas pokril s smrtno senco.
20 чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
Če smo pozabili ime svojega Boga ali iztegnili roke k tujemu bogu,
21 Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
mar Bog tega ne bo razpoznal? Kajti on pozna skrivnosti srca.
22 що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
Da, zaradi tebe smo pobijani ves dan, imajo nas kakor ovce za zakol.
23 Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
Zbudi se, zakaj spiš, oh Gospod? Vstani, ne zavrzi nas za vedno.
24 Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
Zakaj skrivaš svoj obraz in pozabljaš našo stisko in naše zatiranje?
25 Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
Kajti naša duša je sklonjena v prah, naš trebuh se lepi na zemljo.
26 Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
Vstani za našo pomoč in nas odkupi zaradi svojih usmiljenj.
