Псалми 44
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
Instrução para o regente; dos filhos de Coré: Ó Deus, com nossos ouvidos ouvimos, nossos pais nos contaram a obra que tu fizeste nos seus dias, nos dias antigos.
2 Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
Para plantá-los, expulsaste as nações com a tua própria mão; para fazê-los crescer, afligiste os povos.
3 Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
Porque não conquistaram a terra pelas espadas deles, nem o braço deles os salvou; mas sim tua mão direita e o teu braço, e a luz de teu rosto; porque tu os favoreceste.
4 Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
Deus, tu és meu Rei; ordena salvações a Jacó.
5 Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
Por ti venceremos nossos adversários; por teu nome passaremos por cima dos que se levantam contra nós.
6 бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
Porque minha confiança não está em meu arco; nem minha espada me salvará.
7 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
Pois tu nos salvaste de nossos adversários, e envergonhaste aos que nos odeiam.
8 Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
Nós exaltamos a Deus o dia todo; e louvaremos o teu nome para sempre. (Selá)
9 та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
Mas [agora] tu tens nos rejeitado e envergonhado; e tu não tens saído junto com nossos exércitos.
10 Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
Tu nos fazes fugir do adversário, e aqueles que nos odeiam saqueiam [de nós] para si.
11 Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
Tu nos entregas como ovelhas para serem comidas, e nos espalhas entre as nações.
12 Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
Tu vendes a teu povo ao preço de nada, e não aumentas o seu valor.
13 Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
Tu nos pões como humilhação por nossos vizinhos; como escárnio e zombaria pelos que estão ao redor de nós.
14 Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
Tu nos pões como provérbio de escárnio entre as nações; como balançar de cabeça entre os povos;
15 Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
Minha humilhação está o dia todo diante de mim; e a vergonha cobre o meu rosto,
16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
Pela voz do adversário e do que insulta; por causa do inimigo e do vingador.
17 Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
Tudo isto veio sobre nós; porém não nos esquecemos de ti, nem traímos o teu pacto.
18 не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
Nosso coração não se voltou para trás, nem nossos passos de desviaram de teu caminho.
19 Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
Tu tens nos afligido num lugar de chacais, e nos cobriste com sobra de morte.
20 чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
Se tivéssemos esquecido do nome do nosso Deus, e estendido nossas mãos a um outro deus,
21 Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
por acaso Deus não o descobriria? Pois ele conhece os segredos do coração.
22 що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
Mas por causa de ti somos mortos o dia todo; somos considerados como ovelhas para o matadouro.
23 Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
Desperta; por que estás dormindo, Senhor? Acorda, não [nos] rejeites para sempre.
24 Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
Por que escondes tua face, e te esqueces de nossa humilhação e de nossa opressão?
25 Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
Pois nossa alma está abatida ao pó; nosso ventre está junto à terra.
26 Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
Levanta-te para nosso socorro; e resgata-nos por tua bondade.
