< Псалми 44 >
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
[Psalm lun Tulik natul Korah] O God, kut tuh lohng ke insresr sifacna Ma mwet matu lasr elos fahk nu sesr Ke orekma yohk su kom oru nu selos in pacl lalos Ke pacl loeloes somla:
2 Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
Ke kom sifacna lusla mwet koluk liki facl selos Ac oakiya mwet lom in acn selos; Ac ke kom kai pac mutunfacl saya Ac oru tuh mutunfacl lom in kapkapak.
3 Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
Mwet lom elos tia sruokya acn inge ke cutlass natulos, Elos tia kutangla ke ku lalos sifacna, A ke ku lulap lom, Ac ke kom welulos. Ma inge akkalemye lah kom lungse elos.
4 Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
Kom tokosra luk ac God luk; Kom sang kutangla nu sin mwet lom,
5 Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
Ac ke ku lom kut kutangla mwet lokoalok lasr.
6 бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
Nga tia lulalfongi ke mwe pisr nutik Ku ke cutlass nutik in moliyula.
7 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
A kom pa molikutla liki mwet lokoalok lasr Ac kutangulosla su srungakut.
8 Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
Kut ac fah kaksakin kom pacl e nukewa Ac sot kulo nu sum nwe tok ma pahtpat.
9 та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
Tuh pa inge kom siskutla ac lela tuh in kutangyukla kut; Kom tia sifil wi mwet mweun lasr fahsr nu ke mweun.
10 Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
Kom tuh oru kut kaingkin mwet lokoalok lasr, Na elos eisla ma lasr tuh in ma lalos.
11 Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
Ac kom lela tuh in anwuki kut oana sheep; Kom akfahsryekutelik in facl sin mwetsac.
12 Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
Kom kukakunla mwet lom ke moul na srik Oana elos in ma na pilasr.
13 Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
Ke mwet tulan lasr liye ma kom oru nu sesr inge, Elos aksruksrukye kut ac isrun kut.
14 Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
Kom orekut in mwe tafunkas inmasrlon mutanfahl uh; Ac mwet uh usruk sifalos kacsr in aksruksrukye kut.
15 Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
Akpusiselyeyuk nga pacl nukewa; Ac arulana yohk mwekin luk
16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
Ke nga lohng pusren aksruksruk ac kas in akkoluk Lun mwet lokoalok luk, su srungayu.
17 Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
Ma inge nukewa sikyak nu sesr Kut finne tiana mulkinkomla Ku kunausla wulela su kom oakiya inmasrlosr ac kom.
18 не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
Kut tiana pilesrekomla; Kut tiana seakos ma sap lom.
19 Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
Ne ouinge kom filikuti inmasrlon kosro lemnak; Ac kom siskutla in nien lohsr matoltol.
20 чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
Kut funu tui ac tila alu nu sin God lasr A kut alu nu sin god saya,
21 Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
Kom lukun konauk tari, Mweyen kom etu na pwaye nunak lukma lasr.
22 що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
Tuh ke sripom, kutu sesr anwuki len nukewa; Orek kut oana sheep su kokola nu ke misa.
23 Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
O Leum, ngutalik! Efu kom ku motul? Tukakek! Nikmet siskutla nwe tok!
24 Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
Efu kom ku wikla liki kut? Nikmet mulkunla keok ac ongoiya lasr!
25 Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
Kut itungyuki nu fin fohk uh; Kut kutangyukla oan infohk uh.
26 Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
Fahsru ac kasrekut! Molikutla ke lungse kawil lom!