< Псалми 44 >

1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
伶長にうたはしめたるコラの子のをしへの歌 ああ神よむかしわれらの列組の日になんぢがなしたまひし事迹をわれら耳にきけり 列組われらに語れり
2 Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
なんぢ手をもてもろもろの國人をおひしりぞけ われらの列組をうゑ並もろもろの民をなやましてわれらの列組をはびこらせたまひき
3 Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
かれらはおのが劍によりて國をえしにあらず おのが臂によりて勝をえしにあらず 只なんぢの右の手なんぢの臂なんぢの面のひかりによれり 汝かれらを恵みたまひたればなり
4 Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
神よなんぢはわが王なり ねがはくはヤコブのために救をほどこしたまへ
5 Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
われらは汝によりて敵をたふし また我儕にさからひて起りたつものをなんぢの名によりて踐壓ふべし
6 бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
そはわれわが弓によりたのまず わが劍もまた我をすくふことあたはざれぱなり
7 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
なんぢわれらを敵よりすくひ またわれらを惡むものを辱かしめたまへり
8 Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
われらはひねもす神によりてほこり われらは永遠になんぢの名に感謝せん (セラ)
9 та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
しかるに今はわれらをすてて恥をおはせたまへり われらの軍人とともに出ゆきたまはず
10 Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
われらを敵のまへより退かしめたまへり われらを惡むものその任意にわれらを掠めうばへり
11 Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
なんぢわれらを食にそなへらるる羊のごとくにあたへ斯てわれらをもろもろの國人のなかにちらし
12 Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
得るところなくしてなんぢの民をうり その價によりてなんぢの富をましたまはざりき
13 Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
汝われらを隣人にそしらしめ われらを環るものにあなどらしめ 嘲けらしめたまへり
14 Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
又もろもろの國のなかにわれらを談柄となし もろもろの民のなかにわれらを頭ふらるる者となしたまへり
15 Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
わが凌辱ひねもす我がまへにあり わがかほの恥われをおほへり
16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
こは我をそしり我をののしるものの聲により我にあだし我にうらみを報るものの故によるなり
17 Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
これらのこと皆われらに臨みきつれどわれらなほ汝をわすれず なんぢの契約をいつはりまもらざりき
18 не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
われらの心しりぞかずわれらの歩履なんぢの道をはなれず
19 Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
然どなんぢは野犬のすみかにてわれらをきずつけ死蔭をもてわれらをおほひ給へり
20 чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
われらもしおのれの神の名をわすれ或はわれらの手を異神にのべしことあらんには
21 Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
神はこれを糺したまはざらんや 神はこころの隠れたることをも知たまふ
22 що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
われらは終日なんぢのために死にわたされ屠られんとする羊の如くせられたり
23 Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
主よさめたまへ何なればねぶりたまふや起たまへ われらをとこしへに棄たまふなかれ
24 Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
いかなれば聖顔をかくしてわれらがうくる苦難と虐待とをわすれたまふや
25 Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
われらのたましひはかがみて塵にふし われらの腹は土につきたり
26 Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
ねがはくは起てわれらをたすけたまへ なんぢの仁慈のゆゑをもてわれらを贖ひたまへ

< Псалми 44 >