Псалми 44
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
Pour la fin, aux fils de Coré pour l’intelligence. Ô Dieu, nous avons entendu de nos oreilles; nos pères nous ont annoncé L’œuvre que vous avez opéré dans leurs jours et dans des jours anciens.
2 Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
Votre main a détruit entièrement des nations et établi nos pères; vous avez affligé des peuples et vous les avez chassés.
3 Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
Car ce n’est point par leur glaive qu’ils se sont mis en possession d’une terre, et ce n’est point leur bras qui les a sauvés: Mais votre droite, et votre bras, et la lumière de votre visage, parce que vous vous êtes complu en eux.
4 Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
C’est vous qui êtes mon roi et mon Dieu: c’est vous qui décrétez les victoires de Jacob.
5 Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
Avec vous, nous dissiperons nos ennemis par la force; et en votre nom, nous mépriserons ceux qui s’élèvent contre nous.
6 бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
Car ce n’est pas en mon arc que j’espérerai: et mon glaive ne me sauvera pas.
7 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
Car vous nous avez sauvés de ceux qui nous affligeaient, et vous avez confondu ceux qui nous haïssaient.
8 Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
C’est en Dieu que nous nous glorifierons tout le jour; et c’est votre nom que nous célébrerons à jamais.
9 та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
Mais maintenant vous nous avez repoussés, et confondus; et vous ne sortirez pas à la tête de nos armées.
10 Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
Vous nous avez fait tourner le dos à nos ennemis, et ceux qui nous haïssent arrachaient nos dépouilles.
11 Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
Vous nous avez livrés comme des brebis que l’on mange, et vous nous avez dispersés parmi les nations.
12 Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
Vous avez vendu votre peuple pour rien; et il n’y a pas eu une multitude d’acheteurs à leurs ventes.
13 Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
Vous nous avez rendu un sujet d’opprobre à nos voisins, un objet d’insulte et de dérision à ceux qui sont autour de nous.
14 Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
Vous nous avez fait la fable des nations et le secouement de tête des peuples.
15 Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
Tout le jour ma honte est devant moi, et la confusion de ma face m’a couvert entièrement,
16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
À la voix de celui qui m’adresse des reproches et qui m’invective, à la face de mon ennemi et de celui qui me persécute.
17 Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
Tous ces maux sont venus sur nous et nous ne vous avons pas oublié, et nous n’avons pas iniquement agi contre votre alliance.
18 не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
Et notre cœur ne s’est pas retiré en arrière; et vous avez détourné nos sentiers de votre voie.
19 Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
Parce que vous nous avez humiliés dans un lieu d’affliction, l’ombre de la mort nous a enveloppés.
20 чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
Si nous avons oublié le nom de notre Dieu, et si nous avons étendu nos mains vers un Dieu étranger;
21 Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
Est-ce que Dieu ne s’en enquerra pas? Car il connaît, lui, les choses cachées du cœur.
22 що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
Puisque, à cause de vous, nous sommes mis à mort tout le jour; nous sommes regardés comme des brebis de tuerie.
23 Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
Levez-vous, pourquoi dormez-vous, Seigneur? Levez-vous, et ne nous rejetez pas pour toujours.
24 Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
Pourquoi détournez-vous votre face, oubliez-vous notre misère et notre tribulation?
25 Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
Car notre âme est humiliée dans la poussière, et notre ventre est collé à la terre.
26 Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
Levez-vous, Seigneur, secourez-nous, et rachetez-nous à cause de votre nom.
