Псалми 44
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
For the chief musician. A psalm of the sons of Korah. A maschil. We have heard with our ears, God, our fathers have told us what work you did in their days, in the days of old.
2 Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
You drove out the nations with your hand, but you planted our people; you afflicted the peoples, but you spread our people out in the land.
3 Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
For they did not obtain the land for their possession by their own sword, neither did their own arm save them; but your right hand, your arm, and the light of your face, because you were favorable to them.
4 Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
God, You are my King; command victory for Jacob.
5 Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
Through you we will push down our adversaries; through your name we will tread them under, those who rise up against us.
6 бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
For I will not trust in my bow, neither will my sword save me.
7 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
But you have saved us from our adversaries, and have put to shame those who hate us.
8 Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
In God we have made our boast all the day long, and we will give thanks to your name forever. (Selah)
9 та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
But now you have thrown us off and brought us dishonor, and you do not go out with our armies.
10 Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
You make us turn back from the adversary; and those who hate us take spoil for themselves.
11 Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
You have made us like sheep to be slaughtered and have scattered us among the nations.
12 Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
You sell your people for nothing; you have not increased your wealth by doing so.
13 Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
You make us a rebuke to our neighbors, scoffed and mocked by those around us.
14 Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
You make us an insult among the nations, a shaking of the head among the peoples.
15 Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
All the day long my dishonor is before me, and the shame of my face has covered me
16 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
because of the voice of him who rebukes and insults, because of the enemy and the avenger.
17 Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
All this has come on us; yet we have not forgotten you or dealt falsely with your covenant.
18 не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
Our heart has not turned back; our steps have not gone from your way.
19 Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
Yet you have severely broken us in the place of jackals and covered us with the shadow of death.
20 чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
If we have forgotten the name of our God or spread out our hands to a strange god,
21 Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
would not God search this out? For he knows the secrets of the heart.
22 що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
Indeed, for your sake we are being killed all day long; we are considered to be sheep for the slaughter.
23 Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
Awake, why do you sleep, Lord? Arise, do not throw us off permanently.
24 Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
Why do you hide your face and forget our affliction and our oppression?
25 Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
For we have melted away into the dust; our bodies cling to the earth.
26 Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
Rise up for our help and redeem us for the sake of your covenant faithfulness.
