Псалми 42
1 Для дириґента хору. Псало́м навча́льний, синів Коре́євих. Як ли́не той о́лень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
Nǝƣmiqilǝrning bexiƣa tapxurulup oⱪulsun dǝp, Koraⱨning oƣulliri üqün yezilƣan «Masⱪil»: — Keyik eriⱪlardiki suƣa tǝxna bolƣandǝk, Jenim sanga tǝxnadur, i Huda.
2 душа моя спра́гнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду́ й появлю́сь перед Божим лицем?
Mening jenim Hudaƣa, ⱨayat Tǝngrigǝ intizardur; Aⱨ, mǝn ⱪaqanmu Hudaning ⱨuzurida kɵrünüxkǝ müyǝssǝr bolimǝn?
3 Сльоза́ моя стала для мене пожи́вою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“
Mening keqǝ-kündüz yeginim kɵz yaxlirim bolup kǝlgǝn; Hǝⱪlǝr kün boyi mǝndin: «Hudaying ⱪǝyǝrdǝ?» dǝp soraydu.
4 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу.
Ɵtkǝn künlǝrni ǝslǝp, Jenimning dǝrdlirini tɵküwatimǝn (Mǝn kɵpqilik bilǝn ketiwetip, Hudaning ɵyigǝ tǝntǝnǝ ⱪilip mengip, Huxalliⱪta Ⱨǝmdusana oⱪup, nahxa eytip, Ⱨeytni tǝbrikligǝn top-top ⱪoxundǝk, jamaǝt bilǝn billǝ barattim!).
5 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його!
— I jenim, Sǝn tenimdǝ nemixⱪa bundaⱪ ⱪayƣurisǝn? Nemixⱪa iqimdǝ bundaⱪ mǝyüslinip kǝtting? Hudaƣa ümid baƣla; Qünki Uning jamalidin qiⱪⱪan nijatliⱪtin, Mǝn Uni yǝnila uluƣlaymǝn, — Mening Hudayimni!
6 Мій Боже, душа моя ту́жить в мені, бо я пам'ята́ю про Тебе з країни Йорда́ну й Гермо́ну, із гори із Міц'а́р.
Jenim iqimdǝ mǝyüslinip kǝtti; Xunga mǝn Seni seƣinimǝn; Ⱨǝtta musapirliⱪta Iordan dǝryasi boyidiki wadilarda, Ⱨǝrmon taƣlirida, Mizar teƣidimu Seni seƣinimǝn.
7 Приклика́є безо́дня безо́дню на гу́ркіт Твоїх водоспа́дів, усі вали́ Твої й хвилі Твої перейшли́ надо мною.
Sening xarⱪiratmiliringning awazliriƣa, Qongⱪur ⱨang bilǝn qongⱪur ⱨang maslixip ⱨɵrkirimǝktǝ. Sening ⱨǝmmǝ dolⱪunliring ⱨǝm ⱪaynam-taxⱪinliring meni ƣǝrⱪ ⱪildi.
8 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
Kündüzi Pǝrwǝrdigar ɵzgǝrmǝs muⱨǝbbitini [manga] buyruydu, Keqiliri Uning nahxisi, Wǝ ⱨǝm ⱨayatim bolƣan Tǝngrigǝ ⱪilƣan dua manga ⱨǝmraⱨ bolidu.
9 Повім я до Бога: „Ти Скеле моя, чому́ Ти про мене забув? Чого я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий?
Mǝn Ⱪoram Texim bolƣan Hudaƣa: — «Meni nemixⱪa untup ⱪalding? Mǝn nemixⱪa düxmǝnning zulumiƣa uqrap, Ⱨǝmixǝ azab qekip yürüwatimǝn?» — dǝymǝn.
10 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“
Sɵngǝklirimni ǝzgǝndǝk rǝⱪiblirim meni mǝshirǝ ⱪilip ǝyiblǝydu; Ular kün boyi mǝndin: «Hudaying ⱪǝyǝrdǝ?» — dǝp sorimaⱪta.
11 Чого, душе моя, ти суму́єш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його, мого Бога!
I jenim, tenimdǝ nemixⱪa bundaⱪ ⱪayƣurisǝn? Nemixⱪa iqimdǝ bundaⱪ mǝyüslinip kǝtting? Hudaƣa ümid baƣla; Qünki mǝn Uni yǝnila mǝdⱨiyilǝymǝn, Yǝni qirayimƣa salamǝtlik, nijatliⱪ ata ⱪilƣuqi Hudayimni mǝdⱨiyilǝymǝn! U mening Hudayimdur!
