Псалми 41
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!
En Psalm Davids, till att föresjunga. Säll är den, som låter sig vårda; om den fattiga; honom skall Herren hjelpa i den onda tiden.
2 Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!
Herren skall bevara honom, och hålla honom i lifve, och låta honom gå väl på jordene, och icke gifva honom uti hans fiendars vilja.
3 На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його.
Herren skall vederqvicka honom på hans sotesäng; du hjelper honom ifrån alla hans krankhet.
4 Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
Jag sade: Herre, var mig nådelig; hela mina själ, ty jag hafver syndat emot dig.
5 Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“
Mine ovänner talade ondt emot mig: När kan han dö, och hans namn förgås?
6 А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.
De komma till att skåda, och menat dock intet af hjertat; utan söka något, det de lasta måga, gå bort och förat ut.
7 Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють:
Alle de som mig hata, tassla tillhopa emot mig, och tänka ondt öfver mig.
8 „Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“
De hafva beslutit ett skalkastycke öfver mig: När han ligger, skall han intet uppstå igen.
9 Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́!
Och min vän, den jag mig betrodde, den mitt bröd åt, trampade mig under fötterna.
10 Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, —
Men du, Herre, var mig nådelig, och hjelp mig upp, så vill jag vedergälla dem.
11 із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.
Derpå märker jag, att du ett behag till mig hafver, att min fiende icke skall glädja sig öfver mig.
12 А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́!
Men mig uppehåller du för mina fromhets skull, och ställer mig inför ditt ansigte evinnerliga.
13 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!
Lofvad vare Herren, Israels Gud, ifrån nu, allt intill evighet. Amen, Amen.
