Псалми 41
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!
Unto the end. A Psalm of David himself. Blessed is he who shows understanding toward the needy and the poor. The Lord will deliver him in the evil day.
2 Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!
May the Lord preserve him and give him life, and make him blessed upon the earth. And may he not hand him over to the will of his adversaries.
3 На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його.
May the Lord bring him help on his bed of sorrow. In his infirmity, you have changed his entire covering.
4 Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
I said, “O Lord, be merciful to me. Heal my soul, because I have sinned against you.”
5 Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“
My enemies have spoken evils against me. When will he die and his name perish?
6 А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.
And when he came in to see me, he was speaking emptiness. His heart gathered iniquity to itself. He went outside, and he was speaking in the same way.
7 Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють:
All my enemies were whispering against me. They were thinking up evils against me.
8 „Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“
They established an unjust word against me. Will he that sleeps no longer rise again?
9 Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́!
For even the man of my peace, in whom I hoped, who ate my bread, has greatly supplanted me.
10 Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, —
But you, O Lord, have mercy on me, and raise me up again. And I will requite them.
11 із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.
By this, I knew that you preferred me: because my adversary will not rejoice over me.
12 А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́!
But you have sustained me, because of my innocence, and you have confirmed me in your sight in eternity.
13 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!
Blessed is the Lord God of Israel, for all generations and even forever. Amen. Amen.
