Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
Dawut yazghan küy: — (Eslime üchün) I Perwerdigar, ghezipingde tenbih bermigeysen, Qehringde méni jazalimighaysen!
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
Chünki oqliring méni zeximlendürüp sanjidi, Qolung üstümdin qattiq basti.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
Qattiq gheziping tüpeylidin etlirimde héch saqliq yoq, Gunahim tüpeylidin ustixanlirimda aram yoqtur.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
Chünki gunahlirim boyumdin tashti; Ular kötürelmigüsiz éghir yüktek méni bésiwaldi.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Exmeqliqimdin jarahetlirim sésip, shelwerep ketti.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
Azabtin bellirim tolimu pükülüp ketti, Kün boyi ghemge pétip yürimen!
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
Chatiraqlirim otqa toldi, Etlirimning saq yéri yoqtur.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
Men tolimu halsirap, ézilip kettim; Qelbimdiki azab-qayghu tüpeylidin hörkireymen.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Reb, barliq arzuyum köz aldingdidur; Uh tartishlirim Sendin yoshurun emes;
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
Yürikim jighildap, halimdin kettim; Közlirimning nuri öchti.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
Yar-buraderlirimmu méni urghan waba tüpeylidin, özlirini mendin tartti; Yéqinlirimmu mendin yiraq qachti.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Jénimni almaqchi bolghanlar tuzaq quridu; Manga ziyanni qestligenler zehirini chachmaqta; Ular kün boyi hiyle-mikirlerni oylimaqta.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
Lékin men gas ademdek anglimaymen, Gacha ademdek aghzimni achmaymen;
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
Berheq, men angliyalmaydighan gaslardek bolup qaldim; Aghzimda qilidighan reddiye-tenbih yoq.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
Chünki ümidimni Sen Perwerdigargha baghlidim; Reb Xudayim, Sen iltijayimgha ijabet qilisen.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
Chünki men: — «Ular méning üstümge chiqip maxtanmighay; Bolmisa, putlirim téyilip ketkende, ular shadlinidu» — dédim men.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Chünki men deldengship, tügishey dep qaldim, Azabim köz aldimdin ketmeydu.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
Chünki men öz yamanliqimni iqrar qilimen; Gunahim üstide qayghurimen.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
Lékin düshmenlirim jushqun hem küchlüktur; Qara chaplap, manga nepretlen’genlerning sani nurghundur.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
Wapagha japa qilidighanlar bolsa, men bilen qarshilishidu; Chünki men yaxshiliqni közlep, intilimen.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
I Perwerdigar, mendin waz kechmigeysen! I Xudayim, mendin yiraqlashmighaysen!
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
I Reb, méning nijatliqim, Manga chapsan yardem qilghaysen!
