Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
Oh Panginoon, huwag mo akong sawayin sa iyong pag-iinit: ni parusahan mo man ako sa iyong mahigpit na sama ng loob.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
Sapagka't ang iyong mga pana ay nagsitimo sa akin, at pinipisil akong mainam ng iyong kamay.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
Walang kagalingan sa aking laman dahil sa iyong pagkagalit; ni may kaginhawahan man sa aking mga buto dahil sa aking kasalanan.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
Sapagka't ang aking mga kasamaan ay nagsidaan sa ibabaw ng aking ulo: gaya ng isang pasang mabigat ay napakabigat sa akin.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Ang aking mga sugat ay mabaho, at putokputok, dahil sa aking kamangmangan.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
Ako'y nahirapan at ako'y nahukot; ako'y tumatangis buong araw.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
Sapagka't ang aking mga balakang ay lipos ng hirap; at walang kagalingan sa aking laman.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
Ako'y nanglalata, at bugbog na mainam: ako'y umangal dahil sa kaba ng aking loob.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Panginoon, lahat ng aking nais ay nasa harap mo; at ang aking hibik ay hindi lingid sa iyo.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
Ang aking loob ay kakabakaba, ang aking kalakasan ay nanglalata: tungkol sa liwanag ng aking mga mata, ay napawi rin ito sa akin.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
Ang mga mangliligaw at mga kaibigan ko ay nangatayong malayo sa aking paghihirap; at ang aking mga kamaganak ay nakalayo.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
(Sila) namang nangaguusig ng aking buhay ay nangaglagay ng mga silo na ukol sa akin; at silang nagsisihanap ng aking ikapapahamak ay nangagsasalita ng mga masasamang bagay, at nangagiisip ng pagdaraya buong araw.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
Nguni't ako'y gaya ng binging tao, na hindi nakakarinig; at ako'y gaya ng piping tao, na hindi ibinubuka ang kaniyang bibig.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
Oo, ako'y gaya ng tao na hindi nakakarinig, at sa kaniyang bibig ay walang mga kasawayan.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
Sapagka't sa iyo, Oh Panginoon ay umaasa ako: ikaw ay sasagot, Oh Panginoon kong Dios.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
Sapagka't aking sinabi: Baka ako'y kagalakan nila: pagka ang aking paa ay nadudulas, ay nagsisipagmataas (sila) laban sa akin.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Sapagka't ako'y madali ng mahulog, at ang aking kapanglawan ay laging nasa harap ko.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
Sapagka't aking ipahahayag ang aking kasamaan; aking ikamamanglaw ang aking kasalanan.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
Nguni't ang aking mga kaaway ay buhay at malalakas: at silang nangagtatanim sa akin na may kamalian ay dumami.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
(Sila) namang nangagbabayad ng kasamaan sa mabuti ay mga kaaway ko, sapagka't aking sinunod ang bagay na mabuti.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Huwag mo akong pabayaan, Oh Panginoon: Oh Dios ko, huwag kang lumayo sa akin.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Magmadali kang tulungan mo ako, Oh Panginoon na aking kaligtasan.
