Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
Jehová, no me reprendas con tu furor, ni me castigues con tu ira.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
Porque tus saetas descendieron en mí; y sobre mí ha descendido tu mano.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
No hay sanidad en mi carne a causa de tu ira: no hay paz en mis huesos a causa de mi pecado.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
Porque mis iniquidades han pasado sobre mi cabeza: como carga pesada, se han agravado sobre mí.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Pudriéronse, y corrompiéronse mis llagas a causa de mi locura.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
Estoy encorvado, estoy humillado en gran manera: todo el día ando enlutado.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
Porque mis caderas están llenas de ardor: y no hay sanidad en mi carne.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
Estoy debilitado y molido en gran manera: rugiendo estoy a causa del alboroto de mi corazón.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Señor, delante de ti están todos mis deseos: y mi suspiro no te es oculto.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
Mi corazón está rodeado, me ha dejado mi vigor; y la luz de mis ojos, aun ellos no están conmigo.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
Mis amigos, y mis compañeros, se quitaron de delante de mi plaga: y mis cercanos se pusieron lejos.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Y los que buscaban a mi alma armaron lazos: y los que buscaban mi mal, hablaban iniquidades: y todo el día meditaban fraudes.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
Y yo, como sordo, no oía: y como un mudo, que no abre su boca.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
Y fui como un hombre que no oye: y que no hay en su boca reprensiones.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
Porque a ti Jehová esperaba: tú responderás Jehová Dios mío.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
Porque decía: Que no se alegren de mí: cuando mi pie resbalaba se engrandecían sobre mí.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Porque yo aparejado estoy a cojear: y mi dolor está delante de mí continuamente.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
Por tanto denunciaré mi maldad: congojarme he por mi pecado.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
Porque mis enemigos son vivos y fuertes: y hánse aumentado los que me aborrecen sin causa:
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
Y pagando mal por bien me son contrarios, por seguir yo lo bueno.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
No me desampares, o! Jehová; Dios mío, no te alejes de mí.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Apresúrate a ayudarme, Señor, que eres mi salud.
