Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
Salmo de David. Para recuerdo. Yahvé, no me arguyas en tu ira, ni me castigues en tu furor.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
Mira que tengo clavadas tus flechas, y tu mano ha caído sobre mí.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
A causa de tu indignación no hay en mi carne parte sana, ni un hueso tengo intacto, por culpa de mi pecado.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
Es que mis iniquidades pasan sobre mi cabeza, me aplasta el peso de su carga.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Mis llagas hieden y supuran, por culpa de mi insensatez.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
Inclinado, encorvado hasta el extremo, en mi tristeza ando todo el día sin rumbo;
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
mis entrañas se abrasan de dolor, no queda nada sano en mi cuerpo.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
Languidezco abrumado; los gemidos de mi corazón me hacen rugir.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Señor, a tu vista están todos mis suspiros, y mis gemidos no se te ocultan.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
Palpita fuertemente mi corazón; las fuerzas me abandonan, y aún me falta la luz de mis ojos.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
Mis amigos y compañeros se han apartado de mis llagas, y mis allegados se mantienen, a distancia.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Me tienden lazos los que atentan contra mi vida; los que buscan mi perdición hablan de amenazas y forman todo el día designios aviesos.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
Yo entretanto, como sordo, no escucho; y soy como mudo que no abre sus labios.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
Me he hecho semejante a un hombre que no oye y que no tiene respuesta en su boca;
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
porque confío en Ti, oh Yahvé, Tú responderás, Señor Dios mío.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
Yo he dicho en efecto: “No se alegren a costa mía, y no se ensoberbezcan contra mí al vacilar mi pie.”
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Pues me encuentro a punto de caer, y tengo siempre delante mi flaqueza,
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
dado que confieso mi culpa y estoy lleno de turbación por mi delito;
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
en tanto que son poderosos los que injustamente me hacen guerra, y muchos los que me odian sin causa.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
Y los que devuelven mal por bien me hostilizan, porque me empeño en lo bueno.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
No me abandones, oh Yahvé; Dios mío, no quieras estar lejos de mí.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Apresúrate a socorrerme, Yahvé, salvación mía.
