Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
Psaume de David, pour se souvenir du Sabbat. Seigneur, ne me réprimande pas dans ta fureur; ne me châtie pas dans ta colère.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
Car tes flèches m'ont transpercé, et tu as appesanti sur moi ta main.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
En ma chair il n'est plus rien de sain en face de ta colère; il n'est point de paix pour mes os en face de mes péchés.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
Car mes iniquités se sont accumulées plus haut que ma tête; elles me pèsent comme un lourd fardeau.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Mes meurtrissures sont infectes et gangrenées à cause de ma folie.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
Je suis devenu misérable, entièrement courbé; j'ai marché tout le jour, plein de tristesse.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
Mes flancs ont été remplis de moqueries, et il n'est rien de sain dans ma chair.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
J'ai été affligé et j'ai été humilié à l'excès; je rugissais à cause des gémissements de mon cœur.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Tout mon désir est devant toi; mon gémissement ne t'est point caché.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
Mon cœur est troublé, ma force a défailli, et la lumière de mes yeux n'est point avec moi.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
Mes amis et mes proches se sont avancés et arrêtés contre moi, et ceux qui m'approchaient de plus près se sont tenus au loin;
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Tandis que j'étais pressé avec violence par ceux qui cherchaient à m'ôter la vie, et que ceux qui pensaient à mal contre moi disaient des paroles menteuses, et tout le long du jour inventaient des tromperies.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
Mais moi je ne les entendais non plus qu'un sourd, et comme un muet je n'ouvrais pas la bouche.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
J'étais devenu semblable à un homme qui n'entend rien, et n'a rien à répliquer en sa bouche.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
Car, ô Seigneur, j'espérais en toi, et tu m'exauceras, Seigneur mon Dieu!
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
Et j'ai dit: Que je ne sois point pour mes ennemis un sujet de joie, ceux qui parlaient orgueilleusement contre moi quand mes pieds étaient chancelants.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Car je suis prêt à être flagellé, et ma douleur m'est toujours présente.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
Et je déclarerai mon iniquité; et je serai dans la douleur au sujet de mon péché.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
Cependant mes ennemis sont vivants, et ils se sont fortifiés contre moi, et le nombre de ceux qui me haïssent injustement s'est multiplié.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
Ceux qui rendent le mal pour le bien m'ont calomnié, parce que je recherchais la justice.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Ne m'abandonne pas, Seigneur mon Dieu, ne te détourne point de moi.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Approche-toi pour me secourir, ô Dieu de mon salut!
