Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
A Psalm of David, 'To cause to remember.' Jehovah, in Thy wrath reprove me not, Nor in Thy fury chastise me.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
For Thine arrows have come down on me, And Thou lettest down upon me Thy hand.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
Soundness is not in my flesh, Because of Thine indignation, Peace is not in my bones because of my sin.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
For mine iniquities have passed over my head, As a heavy burden — too heavy for me.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Stunk — become corrupt have my wounds, Because of my folly.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
I have been bent down, I have been bowed down — unto excess, All the day I have gone mourning.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
For my flanks have been full of drought, And soundness is not in my flesh.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
I have been feeble and smitten — unto excess, I have roared from disquietude of heart.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Lord, before Thee [is] all my desire, And my sighing from Thee hath not been hid.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
My heart [is] panting, my power hath forsaken me, And the light of mine eyes, Even they are not with me.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
My lovers and my friends over-against my plague stand. And my neighbours afar off have stood.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
And those seeking my soul lay a snare, And those seeking my evil Have spoken mischievous things, And they do deceits meditate all the day.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
And I, as deaf, hear not. And as a dumb one who openeth not his mouth.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
Yea, I am as a man who heareth not, And in his mouth are no reproofs.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
Because for Thee, O Jehovah, I have waited, Thou dost answer, O Lord my God.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
When I said, 'Lest they rejoice over me, In the slipping of my foot against me they magnified themselves.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
For I am ready to halt, And my pain [is] before me continually.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
For mine iniquity I declare, I am sorry for my sin.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
And mine enemies [are] lively, They have been strong, and those hating me without cause, Have been multiplied.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
And those paying evil for good accuse me, Because of my pursuing good.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Do not forsake me, O Jehovah, My God, be not far from me,
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Haste to help me, O Lord, my salvation!
