Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
A psalm of David, to bring to remembrance. Yahweh, do not rebuke me in your anger; do not punish me in your wrath.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
For your arrows pierce me, and your hand presses me down.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
My whole body is sick because of your anger; there is no health in my bones because of my sin.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
For my iniquities overwhelm me; they are a burden too heavy for me.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
My wounds are infected and smell because of my foolish sins.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
I am stooped over and humiliated every day; I go about mourning all day long.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
For within me, I am filled with burning; there is no health in my flesh.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
I am numb and utterly crushed; I groan because of the anguish of my heart.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Lord, you understand my heart's deepest yearnings, and my groanings are not hidden from you.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
My heart pounds, my strength fades, and my eyesight dims.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
My friends and companions shun me because of my condition; my neighbors stand far off.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Those who seek my life lay snares for me. They who seek my harm speak destructive words and say deceitful words all day long.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
But I, I am like a deaf man and hear nothing; I am like a mute man who says nothing.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
I am like a man who does not hear and who has no reply.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
Surely I wait for you, Yahweh; you will answer, Lord my God.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
I say this so that my enemies will not gloat over me. If my foot slips, they will do terrible things to me.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
For I am about to stumble, and I am in constant pain.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
I confess my guilt; I am concerned about my sin.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
But my enemies are numerous; those who hate me wrongfully are many.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
They repay me evil for good; they hurl accusations at me although I have pursued what is good.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Do not abandon me, Yahweh; my God, do not stay far away from me.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Come quickly to help me, Lord, my salvation.
