Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
Yahweh, when you are angry [with me], do not rebuke/scold me and punish me!
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
[Now it is as though] you have shot your arrows at me and wounded me; you have struck me and knocked me down.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
Because you have been angry with me, I am suffering great pain. Because of my sin, my whole body is diseased.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
All my sins are [like a flood] that covers my head; they are like a load that is very heavy, with the result that I cannot carry it.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Because I have done foolish things, I have sores that have become worse, and they stink.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
[Sometimes] I am bent over, and [sometimes] I lie prostrate; I am sad/cry all day.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
My body is burning with fever, and I am very ill.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
I am completely exhausted, and I have no strength. I am very distressed, and I groan with pain.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Yahweh, you know that I desire [to be healed]; you hear me while I am groaning.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
My heat is pounding heavily, and all my strength is gone. I am no longer able to see well.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
My friends and neighbors stay away from me because of my sores; even my own family stays away from me.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
And those who want to kill me set traps to catch me; those who want to harm me discuss ways to get rid of me; they plot against me all day.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
Now I act like I’m deaf, and do not listen [to what they say]. I act like I cannot talk, so I say nothing [to reply to them].
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
I act like a man who does not answer [when people talk to him], because he cannot hear anything.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
But Yahweh, I trust in you. My Lord God, you will answer me.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
I said to you, “Do not cause [me to die, with the result that] my enemies will rejoice! Do not cause me to stumble, with the result that they will be very happy!”
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
I say that because I am about to fall down, and I constantly have pain.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
I confess the wrong things that I have done; I am [very] sorry for the sins that I have committed.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
My enemies are healthy and strong; there are many people who hate me for no reason.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
Those who do evil things to me in return for my doing good things to them oppose me because I try to do what is right.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Yahweh, do not abandon me! My God, do not stay far from me!
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Lord, you are the one who saves/rescues me; Quickly [come and] help me!
