Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
“A psalm of David. To bring to remembrance.” O LORD! rebuke me not in thy wrath, Nor chasten me in thy hot displeasure!
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
For thine arrows have deeply pierced me, And thy hand hath been heavy upon me.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
There is no soundness in my flesh, because of thine anger; Nor rest in my bones, because of my sin.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
For my iniquities have gone over my head; Like a heavy burden, they are more than I can bear.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
My wounds putrefy and are loathsome on account of my folly.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
I am bent; I am bowed down greatly; I go mourning all the day long.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
For my loins are full of burning heat, And there is no soundness in my flesh.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
I am weakened and bruised exceedingly; I roar by reason of the disquietude of my heart.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
O Lord! thou knowest all my desire, And my groaning is not hidden from thee!
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
My heart panteth; my strength faileth me; The very light of my eyes is gone from me.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
My friends and acquaintance keep aloof from my woe, And my kinsmen stand afar off:
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
While they who seek my life lay snares for me; They who seek my hurt threaten destruction, And meditate deceit all the day long.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
But I, like a deaf man, hear not; And, like a dumb man, open not my mouth.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
I am like one who heareth nothing, And in whose mouth is no reply.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
For in thee, O LORD! do I put my trust; Thou wilt hear, O Lord, my God!
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
For I have prayed, “Let them not rejoice over me; Let them not exult at the slipping of my feet!”
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
For I am ready to fall, And my pain doth never leave me;
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
For I confess my iniquity, And am troubled on account of my sin.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
But my enemies flourish and are strong; They who hate me without cause are multiplied.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
They who repay good with evil are my enemies, Because I follow that which is good.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Forsake me not, O LORD! O my God! be not far from me!
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Make hast to mine aid, O Lord, my salvation!
