Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
A Psalm. Of David. To keep in memory. O Lord, be not bitter with me in your wrath; let not your hand be on me in the heat of your passion.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
For your arrows have gone into my flesh, and I am crushed under the weight of your hand.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
My flesh is wasted because of your wrath; and there is no peace in my bones because of my sin.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
For my crimes have gone over my head; they are like a great weight which is more than my strength.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
My wounds are poisoned and evil-smelling, because of my foolish behaviour.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
I am troubled, I am made low; I go weeping all the day.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
For my body is full of burning; all my flesh is unhealthy.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
I am feeble and crushed down; I gave a cry like a lion because of the grief in my heart.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Lord, all my desire is before you; my sorrow is not kept secret from you.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
My heart goes out in pain, my strength is wasting away; as for the light of my eyes, it is gone from me.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
My lovers and my friends keep away from my disease; my relations keep far away.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Those who have a desire to take my life put nets for me; those who are designing my destruction say evil things against me, all the day their minds are full of deceit.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
But I kept my ears shut like a man without hearing; like a man without a voice, never opening his mouth.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
So I was like a man whose ears are shut, and in whose mouth there are no sharp words.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
In you, O Lord, is my hope: you will give me an answer, O Lord, my God.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
I said, Let them not be glad over me; when my foot is moved, let them not be lifted up with pride against me.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
My feet are near to falling, and my sorrow is ever before me.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
I will make clear my wrongdoing, with sorrow in my heart for my sin.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
But they are strong who have hate for me without cause: those who are against me falsely are increased in numbers.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
They give me back evil for good; they are my haters because I go after the thing which is right.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Do not give me up, O Lord; O my God, be near to me.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Come quickly to give me help, O Lord, my salvation.
