Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
A Psalm of David, for remembrance. O LORD, do not rebuke me in Your anger or discipline me in Your wrath.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
For Your arrows have pierced me deeply, and Your hand has pressed down on me.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
There is no soundness in my body because of Your anger; there is no rest in my bones because of my sin.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
For my iniquities have overwhelmed me; they are a burden too heavy to bear.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
My wounds are foul and festering because of my sinful folly.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
I am bent and brought low; all day long I go about mourning.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
For my loins are full of burning pain, and no soundness remains in my body.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
I am numb and badly crushed; I groan in anguish of heart.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
O Lord, my every desire is before You; my groaning is not hidden from You.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
My heart pounds, my strength fails, and even the light of my eyes has faded.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
My beloved and friends shun my disease, and my kinsmen stand at a distance.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Those who seek my life lay snares; those who wish me harm speak destruction, plotting deceit all day long.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
But like a deaf man, I do not hear; and like a mute man, I do not open my mouth.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
I am like a man who cannot hear, whose mouth offers no reply.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
I wait for You, O LORD; You will answer, O Lord my God.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
For I said, “Let them not gloat over me— those who taunt me when my foot slips.”
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
For I am ready to fall, and my pain is ever with me.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
Yes, I confess my iniquity; I am troubled by my sin.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
Many are my enemies without cause, and many hate me without reason.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
Those who repay my good with evil attack me for pursuing the good.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Do not forsake me, O LORD; be not far from me, O my God.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Come quickly to help me, O Lord my Savior.
