< Псалми 38 >
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
A Psalm of David, to bring to remembrance. O Jehovah, rebuke me not in thy wrath; Neither chasten me in thy hot displeasure.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
For thine arrows stick fast in me, And thy hand presseth me sore.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
There is no soundness in my flesh because of thine indignation; Neither is there any health in my bones because of my sin.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
For mine iniquities are gone over my head: As a heavy burden they are too heavy for me.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
My wounds are loathsome and corrupt, Because of my foolishness.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
I am pained and bowed down greatly; I go mourning all the day long.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
For my loins are filled with burning; And there is no soundness in my flesh.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
I am faint and sore bruised: I have groaned by reason of the disquietness of my heart.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Lord, all my desire is before thee; And my groaning is not hid from thee.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
My heart throbbeth, my strength faileth me: As for the light of mine eyes, it also is gone from me.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
My lovers and my friends stand aloof from my plague; And my kinsmen stand afar off.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
They also that seek after my life lay snares [for me]; And they that seek my hurt speak mischievous things, And meditate deceits all the day long.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
But I, as a deaf man, hear not; And I am as a dumb man that openeth not his mouth.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
Yea, I am as a man that heareth not, And in whose mouth are no reproofs.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
For in thee, O Jehovah, do I hope: Thou wilt answer, O Lord my God.
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
For I said, Lest they rejoice over me: When my foot slippeth, they magnify themselves against me.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
For I am ready to fall, And my sorrow is continually before me.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
For I will declare mine iniquity; I will be sorry for my sin.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
But mine enemies are lively, [and] are strong; And they that hate me wrongfully are multiplied.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
They also that render evil for good Are adversaries unto me, because I follow the thing that is good.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Forsake me not, O Jehovah: O my God, be not far from me.
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Make haste to help me, O Lord, my salvation.