Псалми 38
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
Davudun yadasalma məzmuru. Ya Rəbb, qəzəblənib məni töhmətləndirmə, Hiddətlənib məni tənbeh eləmə.
2 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
Artıq Sənin oxların mənə saplanıb, Əllərin üstümə ağırlıq salıb.
3 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
Bədənimdə qəzəbindən sağ yer qalmadı, Günahıma görə sümüklərim də xəstəlik tapdı.
4 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
Çünki təqsirlərim başımdan aşır, Ağır yük tək onlara gücüm çatmır.
5 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
Ağılsızlığımın üzündən Yaralarım iyrənc və irinlidir.
6 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
Mənim qəddim əyilib, ikiqat bükülmüşəm, Gün boyu yaslı gəzirəm.
7 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
Çünki belim qızdırmadan yandı, Bədənimdə sağ yer qalmadı.
8 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
Taqətim kəsildi, çox əzilmişəm, Ürəyimdəki iztiraba görə ah-zar edirəm.
9 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
Ey Xudavənd, mənim arzu-diləyim hüzurundadır, Mənim iniltilərim Səndən gizli qalmır.
10 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
Ürəyim çırpınır, gücüm tükəndi, Gözlərimin nuru da söndü.
11 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
Azarımı görüb məndən dost-yoldaşım uzaqlaşdı, Qohumlarım məndən uzaqda qaldı.
12 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
Canımın qəsdinə duranlar mənə tələ qurur, Bədxahlarım ölümümdən danışır, Gün boyu mənim üçün hiylə qururlar.
13 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
Mən bir kar kimi eşitmirəm, Dilsiz-ağızsız bir lal kimiyəm.
14 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
Dilsiz-cavabsız Bir lal-kar kimiyəm.
15 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
Ya Rəbb, ümidim Sənə qalıb, Ey Xudavənd Allahım, Səndən cavab gözləyirəm!
16 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
Dedim ki, qoy halıma sevinməsinlər, Ayağım büdrəyəndə qarşımda öyünməsinlər.
17 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Mən yıxılmaq üzrəyəm, Daim əzabla üz-üzəyəm.
18 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
Təqsirlərimi etiraf edirəm, Günahlarım üçün nigarançılıq çəkirəm.
19 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
Düşmənlərim qüvvətlidir, hələ sağdır, Nahaq yerə mənə nifrət edənlər çoxdur.
20 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
Yaxşılığa yamanlıq edənlər Yaxşılığa meyl etdiyimə görə əleyhimə durublar.
21 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Ya Rəbb, məni tərk etmə! Ey Allahım, məndən uzaq dayanma!
22 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
Ey Xudavənd, tez imdadıma çat, Mənim xilaskarım Sənsən!
