Псалми 37
1 Давидів.
Davut'un mezmuru Kötülük edenlere kızıp üzülme, Suç işleyenlere özenme!
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
Çünkü onlar ot gibi hemen solacak, Yeşil bitki gibi kuruyup gidecek.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Sen RAB'be güven, iyilik yap, Ülkede otur, sadakatle çalış.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
RAB'den zevk al, O senin yüreğinin dileklerini yerine getirecektir.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Her şeyi RAB'be bırak, O'na güven, O gerekeni yapar.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
O senin doğruluğunu ışık gibi, Hakkını öğle güneşi gibi Aydınlığa çıkarır.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
RAB'bin önünde sakin dur, sabırla bekle; Kızıp üzülme işi yolunda olanlara, Kötü amaçlarına kavuşanlara.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Kızmaktan kaçın, bırak öfkeyi, Üzülme, yalnız kötülüğe sürükler bu seni.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Çünkü kötülerin kökü kazınacak, Ama RAB'be umut bağlayanlar ülkeyi miras alacak.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Yakında kötünün sonu gelecek, Yerini arasan da bulunmayacak.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Ama alçakgönüllüler ülkeyi miras alacak, Derin bir huzurun zevkini tadacak.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Kötü insan doğru insana düzen kurar, Diş gıcırdatır.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
Ama Rab kötüye güler, Çünkü bilir onun sonunun geldiğini.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Kılıç çekti kötüler, yaylarını gerdi, Mazlumu, yoksulu yıkmak, Doğru yolda olanları öldürmek için.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Ama kılıçları kendi yüreklerine saplanacak, Yayları kırılacak.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Doğrunun azıcık varlığı, Pek çok kötünün servetinden iyidir.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
Çünkü kötülerin gücü kırılacak, Ama doğrulara RAB destek olacak.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
RAB yetkinlerin her gününü gözetir, Onların mirası sonsuza dek sürecek.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
Kötü günde utanmayacaklar, Kıtlıkta karınları doyacak.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Ama kötüler yıkıma uğrayacak; RAB'bin düşmanları kır çiçekleri gibi kuruyup gidecek, Duman gibi dağılıp yok olacak.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Kötüler ödünç alır, geri vermez; Doğrularsa cömertçe verir.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
RAB'bin kutsadığı insanlar ülkeyi miras alacak, Lanetlediği insanların kökü kazınacak.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
RAB insana sağlam adım attırır, İnsanın yolundan hoşnut olursa.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
Düşse bile yıkılmaz insan, Çünkü elinden tutan RAB'dir.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Gençtim, ömrüm tükendi, Ama hiç görmedim doğru insanın terk edildiğini, Soyunun ekmek dilendiğini.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
O hep cömertçe ödünç verir, Soyu kutsanır.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Kötülükten kaç, iyilik yap; Sonsuz yaşama kavuşursun.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Çünkü RAB doğruyu sever, Sadık kullarını terk etmez. Onlar sonsuza dek korunacak, Kötülerinse kökü kazınacak.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Doğrular ülkeyi miras alacak, Orada sonsuza dek yaşayacak.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Doğrunun ağzından bilgelik akar, Dilinden adalet damlar.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
Tanrısı'nın yasası yüreğindedir, Ayakları kaymaz.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Kötü, doğruya pusu kurar, Onu öldürmeye çalışır.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
Ama RAB onu kötünün eline düşürmez, Yargılanırken mahkûm etmez.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
RAB'be umut bağla, O'nun yolunu tut, Ülkeyi miras almak üzere seni yükseltecektir. Kötülerin kökünün kazındığını göreceksin.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
Kötü ve acımasız adamı gördüm, İlk dikildiği toprakta yeşeren ağaç gibi Dal budak salıyordu;
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
Geçip gitti, yok oldu, Aradım, bulunmaz oldu.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Yetkin adamı gözle, doğru adama bak, Çünkü yarınlar barışseverindir.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
Ama başkaldıranların hepsi yok olacak, Kötülerin kökü kazınacak.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Doğruların kurtuluşu RAB'den gelir, Sıkıntılı günde onlara kale olur.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
RAB onlara yardım eder, kurtarır onları, Kötülerin elinden alıp özgür kılar, Çünkü kendisine sığınırlar.
