Псалми 37
1 Давидів.
No te enojes con los malignos, ni tengas envidia de los que hacen iniquidad.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
Porque como yerba serán presto cortados: y como verdura de renuevo caerán.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Espera en Jehová, y haz bien; vive en la tierra, y mantén verdad.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Y deléitate en Jehová: y él te dará las peticiones de tu corazón.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Vuelve hacia Jehová tu camino: y espera en él, y él hará.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
Y sacará, como la lumbre, tu justicia: y tus derechos como el medio día.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Calla a Jehová, y espera en él: no te enojes con el que prospera en su camino, con el hombre que hace maldades.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Déjate de la ira, y deja el enojo: no te enojes en ninguna manera para hacerte malo.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Porque los malignos serán talados: y los que esperan a Jehová, ellos heredarán la tierra.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Y de aquí a poco no será el malo: y contemplarás sobre su lugar, y no parecerá.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Y los mansos heredarán la tierra; y deleitarse han con la multitud de la paz.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Piensa el impío contra el justo; y cruje sobre él sus dientes.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
El Señor se reirá de él: porque ve que vendrá su día.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Los impíos desenvainaron espada, y entesaron su arco, para hacer arruinar al pobre y al menesteroso: para degollar a los que andan camino derecho.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
La espada de ellos entrará en su mismo corazón; y su arco será quebrado.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Mejor es lo poco del justo, que las riquezas de muchos pecadores.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
Porque los brazos de los impíos serán quebrados: y el que sustenta a los justos es Jehová.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Conoce Jehová los días de los perfectos: y su heredad será para siempre.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
No serán avergonzados en el mal tiempo: y en los días de la hambre serán hartos.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Porque los impíos perecerán; y los enemigos de Jehová, como lo principal de los carneros, serán consumidos: como humo se consumirán.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
El impío toma prestado, y no paga: y el justo tiene misericordia, y da.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Porque los benditos de él, heredarán la tierra: y los malditos de él, serán talados.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Por Jehová son ordenados los pasos del hombre piadoso, y él quiere su camino.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
Cuando cayere, no será postrado: porque Jehová sustenta su mano.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Mozo fui, y he envejecido, y no he visto justo desamparado, ni su simiente que busque pan.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Todo el día tiene misericordia, y presta: y su simiente es para bendición.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Apártate del mal, y haz el bien: y vivirás para siempre.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Porque Jehová ama el derecho, y no desamparará a sus misericordiosos; para siempre serán guardados: y la simiente de los impíos será talada.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Los justos heredarán la tierra, y vivirán para siempre sobre ella.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
La boca del justo hablará sabiduría, y su lengua hablará juicio.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
La ley de su Dios está en su corazón, por tanto sus pies no titubearán.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Asecha el impío al justo, y procura matarle.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
Jehová no le dejará en sus manos; ni le condenará cuando le juzgaren.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Espera a Jehová, y guarda su camino, y él te ensalzará para heredar la tierra: cuando los pecadores serán talados, verás.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
Yo ví al impío robusto, y reverdeciendo como un laurel verde:
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
Y se pasó, y he aquí no parece: y le busqué, y no fue hallado.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Considera al perfecto, y mira por el recto, porque la postrimería de cada uno de ellos es paz.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
Mas los rebelados fueron todos a una destruidos: la postrimería de los impíos fue talada.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Y la salud de los justos fue Jehová, y su fortaleza en el tiempo de la angustia:
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
Y Jehová los ayudó, y los escapa, y los escapará de los impíos: y los salvará, por cuanto esperaron en él.
