Псалми 37
1 Давидів.
Ne razburjaj se zaradi hudodelnikov niti ne bodi nevoščljiv proti delavcem krivičnosti.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
Kajti hitro bodo posekani kakor trava in ovenijo kakor zeleno zelišče.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Zaupaj v Gospoda in delaj dobro, tako boš prebival v deželi in boš resnično nahranjen.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
V Gospodu se tudi razveseljuj in dal ti bo želje tvojega srca.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Svojo pot izroči Gospodu, vanj tudi zaupaj in bo to napravil.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
In tvojo pravičnost bo razjasnil kakor svetlobo in tvojo sodbo kakor poldan.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Počivaj v Gospodu in potrpežljivo čakaj nanj. Ne razburjaj se zaradi tistega, ki na svoji poti uspeva, zaradi človeka, ki povzroči, da se zgodijo zlobni naklepi.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Odnehaj z jezo in zapusti bes. Ne razburjaj se na kakršenkoli način, da bi delal zlo.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Kajti hudodelci bodo iztrebljeni, toda tisti, ki čakajo na Gospoda, bodo podedovali zemljo.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Kajti še kratek čas in zlobnega ne bo. Da, marljivo boš preudaril njegov kraj in ga ne bo.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Toda krotki bodo podedovali zemljo in razveseljevali se bodo v obilju miru.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Zlobni spletkari zoper pravičnega in proti njemu škripa s svojimi zobmi.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
Gospod se mu bo posmehoval, kajti vidi, da prihaja njegov dan.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Zlobni so izvlekli meč in napeli svoj lok, da podrejo revnega in pomoči potrebnega in da pobijejo tiste, ki so iskrenega vedênja.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Njihov meč bo predrl njihovo lastno srce in njihovi loki bodo zlomljeni.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Nekaj, kar ima pravičen človek, je bolje kakor bogastva mnogih zlobnih.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
Kajti lakti zlobnih bodo zlomljeni, toda Gospod podpira pravičnega.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Gospod pozna dneve iskrenih in njihova dediščina bo na veke.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
V hudem času ne bodo osramočeni in v dneh lakote bodo nasičeni.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Toda zlobni bodo propadli in Gospodovi sovražniki bodo kakor tolšča jagnjet. Použiti bodo, použiti bodo v dimu.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Zlobni si izposoja, pa ne vrača, toda pravični izkazuje usmiljenje in daje.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Kajti tisti, ki bodo od njega blagoslovljeni, bodo podedovali zemljo. Tisti, ki bodo od njega prekleti, pa bodo iztrebljeni.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Koraki dobrega moža so odrejeni po Gospodu in on se razveseljuje v njegovi poti.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
Čeprav pade, ne bo popolnoma podrt, kajti Gospod ga podpira s svojo roko.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Bil sem mlad, sedaj pa sem star, vendar nisem videl pravičnega zapuščenega niti njegove potomce prosjačiti kruha.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Vedno je usmiljen in posoja in njegovo seme je blagoslovljeno.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Odidi od zla in delaj dobro in prebivaj na vékomaj.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Kajti Gospod ljubi sodbo in ne zapušča svojih svetih; ohranjeni so za vedno, toda seme hudobnega bo iztrebljeno.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Pravični bo podedoval deželo in za vedno prebival v njej.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Usta pravičnega govorijo modrost in njegov jezik govori o sodbi.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
Postava njegovega Boga je v njegovem srcu niti eden izmed njegovih korakov ne bo zdrsnil.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Zlobni opazuje pravičnega in išče, da ga pokonča.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
Gospod ga ne bo prepustil v njegovo roko niti ga ne bo obsodil, ko je sojen.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Čakaj na Gospoda, drži se njegove poti in povišal te bo, da podeduješ deželo. Ko so zlobni iztrebljeni, boš ti to videl.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
Videl sem zlobnega v veliki moči in razprostirati se kakor zeleno lovorjevo drevo.
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
Vendar je preminil in glej, ni ga bilo. Da, iskal sem ga, toda ni ga bilo najti.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Zapomni si popolnega človeka in glej iskrenega, kajti konec tega človeka je mir.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
Toda prestopniki bodo skupaj uničeni in konec zlobnih bo iztrebljen.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Toda rešitev duš pravičnih je od Gospoda, on je njihova moč v času stiske.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
Gospod jim bo pomagal in jih osvobodil. Osvobodil jih bo pred zlobnim in jih rešil, ker oni zaupajo vanj.
