Псалми 37
1 Давидів.
Ko embetse amo tsivokatseo, vaho ko tsikirihe’o o mpanao ratio,
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
F’ie hiforejeje aniany hoe ahetse, vaho hiheatse hoe rongo-maindoñe.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Miatoa am’ Iehovà, le anò ty soa; imoneño i taney vaho rañeto ty figahiñañe.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Mifalea am’ Iehovà; le hatolo’e azo ty fisalalàn’ arofo’o.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Ampiatò am’ Iehovà ty fombà’o, Atokiso, vaho ie ty hitoloñe.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
Le hampionjone’e hoe hazavàñe ty havantaña’o, vaho hoe an-tsipinde-mena ty havañona’o.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Manintsiña am’ Iehovà naho mahaliñisa; ko ihobira’o ty miraorao an-tsata’e, t’indaty mitoloñ’ am-pikitrohan-dratio.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Fario o habosehañeo, naho apoho ty fombo; ko embetse kera hañosi-karatiañe.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Toe haitoañe o tsy vokatseo, fa handova i taney ze mitamà Iehovà.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Aniany le tsy ho eo i lo-tserekey, ho tsoehe’o i akiba’ey f’ie tsy ho trea.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Toe handova i Taney o tretram-poo, hifale am-piraoraoañe vokatse.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Kililie’ i lo-tsereke ty vantañe, vaho ampikodrita’e nife.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
Iankahafa’ i Talè, fa arofoana’e te an-titotse ty andro’e.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Fa napontsoa’ o tsivokatseo ty fibara, vaho nampibitsoke fale hametsaha’e ambane o rarakeo naho o misotrio, hañohofa’e loza amo an-dala mahitio.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Hitrofaha’ i fibaray ty tro’ iareo, vaho ho pekañeñe ty fale’ iareo.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Hamake ty kedekedek’ anaña’ ty vantañe ta ty havokara’ o tsivokatse maroo.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
Toe ho pozaheñe ty sira’ o lo-tserekeo, fe tohaña’ Iehovà o vañoñeo.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Arofoana’ Iehovà ty andro’ o vantañeo, tsy ho modo kitro añ’afe’e ty lova’iareo;
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
Tsy ho salatse an-tsan-karatiañe; le ho anjañe an-tsam-paosa.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Hikoromake o tsy vokatseo, le hanahake ty safon’ añondry o rafelahi’ Iehovào, ie himosaoñe an-katòeñe, toe himiañe.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Misongo i tsivokatsey fe tsy mañavake; matarike i vantañey vaho mañomey.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Toe handova i taney o tahie’eo, fe haitoañe añe o afà’eo.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Ampijadoña’ Iehovà ty lia’ ondaty, ie no’e i lala’ey.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
Ndra t’ie mikorovoke tsy hidaboñe, fa tohaña’ Iehovà am-pitàñe.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Nitora’e iraho, fa antetse henaneo, mboe liako tsy nahatrea te naforintseñe o vañoñeo, te nangata-kaneñe o keleia’eo.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Matarike lomoñandro re naho mampisongo, vaho vokatse o tiri’eo.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Ihankaño ty raty, le anò ty soa, vaho himoneñe kitro añ’afe’e.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Tea’ Iehovà ty hatò, le tsy ho farie’e o mpañorike i Ha’eio; soa-fipalitse nainai’e iereo; fe haitoañe ty tiri’ o lo-tserekeo.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Handova i taney o vañoñeo, vaho himoneñe nainai’e.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Mañaka-kihitse ty falie’ o vantañeo, manao saontsi-to i famele’ey.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
Añ’arofo’e ao ty Hàn’Añahare’e, tsy midorasitse o fandia’eo.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Tampone’ ty tsivokatse ty vantañe, mipay hañè-doza ama’e.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
Fe tsy hapo’ Iehovà an-taña’e ao, vaho tsy hado’e hafàtse an-jaka.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Itamao t’Iehovà, naho ambeno i lala’ey, le honjone’e handova i taney, vaho ho isa’o ty fañitoañe o tsivokatseo.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
Fa nitreako ty lahiaga, tsivoatsolo, nandrevake hoe hatae maindoñe an-tane’e ao;
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
Fe nihelañe añe, le heheke, tsy eo; pinaiko fa tsy nahatrea.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Henteo ty vañoñe, hehe i vantañey, ho soa-figadoñe ty mifampilongo.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
Fe hatrao-karotsake o mpandilatseo vaho ho tomereñe ty figadoña’ ty lo-tsereke.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Boak’ am’ Iehovà ty fandrombahañe o vañoñeo, Ie ty fitsoloha’ iareo an-tsàm-poheke.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
Imbàe’ Iehovà naho votsore’e; haha’e amo tsivokatseo vaho rombahe’e, amy te Ie ty fipalira’ iareo.
