Псалми 37
1 Давидів.
Dari Daud. Jangan marah karena orang yang berbuat jahat, jangan iri hati kepada orang yang berbuat curang;
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
sebab mereka segera lisut seperti rumput dan layu seperti tumbuh-tumbuhan hijau.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Percayalah kepada TUHAN dan lakukanlah yang baik, diamlah di negeri dan berlakulah setia,
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
dan bergembiralah karena TUHAN; maka Ia akan memberikan kepadamu apa yang diinginkan hatimu.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Serahkanlah hidupmu kepada TUHAN dan percayalah kepada-Nya, dan Ia akan bertindak;
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
Ia akan memunculkan kebenaranmu seperti terang, dan hakmu seperti siang.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Berdiam dirilah di hadapan TUHAN dan nantikanlah Dia; jangan marah karena orang yang berhasil dalam hidupnya, karena orang yang melakukan tipu daya.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Berhentilah marah dan tinggalkanlah panas hati itu, jangan marah, itu hanya membawa kepada kejahatan.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Sebab orang-orang yang berbuat jahat akan dilenyapkan, tetapi orang-orang yang menanti-nantikan TUHAN akan mewarisi negeri.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Karena sedikit waktu lagi, maka lenyaplah orang fasik; jika engkau memperhatikan tempatnya, maka ia sudah tidak ada lagi.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Tetapi orang-orang yang rendah hati akan mewarisi negeri dan bergembira karena kesejahteraan yang berlimpah-limpah.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Orang fasik merencanakan kejahatan terhadap orang benar dan menggertakkan giginya terhadap dia;
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
Tuhan menertawakan orang fasik itu, sebab Ia melihat bahwa harinya sudah dekat.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Orang-orang fasik menghunus pedang dan melentur busur mereka untuk merobohkan orang-orang sengsara dan orang-orang miskin, untuk membunuh orang-orang yang hidup jujur;
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
tetapi pedang mereka akan menikam dada mereka sendiri, dan busur mereka akan dipatahkan.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Lebih baik yang sedikit pada orang benar dari pada yang berlimpah-limpah pada orang fasik;
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
sebab lengan orang-orang fasik dipatahkan, tetapi TUHAN menopang orang-orang benar.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
TUHAN mengetahui hari-hari orang yang saleh, dan milik pusaka mereka akan tetap selama-lamanya;
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
mereka tidak akan mendapat malu pada waktu kecelakaan, dan mereka akan menjadi kenyang pada hari-hari kelaparan.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Sesungguhnya, orang-orang fasik akan binasa; musuh TUHAN seperti keindahan padang rumput: mereka habis lenyap, habis lenyap bagaikan asap.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Orang fasik meminjam dan tidak membayar kembali, tetapi orang benar adalah pengasih dan pemurah.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Sesungguhnya, orang-orang yang diberkati-Nya akan mewarisi negeri, tetapi orang-orang yang dikutuki-Nya akan dilenyapkan.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
TUHAN menetapkan langkah-langkah orang yang hidupnya berkenan kepada-Nya;
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
apabila ia jatuh, tidaklah sampai tergeletak, sebab TUHAN menopang tangannya.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Dahulu aku muda, sekarang telah menjadi tua, tetapi tidak pernah kulihat orang benar ditinggalkan, atau anak cucunya meminta-minta roti;
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
tiap hari ia menaruh belas kasihan dan memberi pinjaman, dan anak cucunya menjadi berkat.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Jauhilah yang jahat dan lakukanlah yang baik, maka engkau akan tetap tinggal untuk selama-lamanya;
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
sebab TUHAN mencintai hukum, dan Ia tidak meninggalkan orang-orang yang dikasihi-Nya. Sampai selama-lamanya mereka akan terpelihara, tetapi anak cucu orang-orang fasik akan dilenyapkan.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Orang-orang benar akan mewarisi negeri dan tinggal di sana senantiasa.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Mulut orang benar mengucapkan hikmat, dan lidahnya mengatakan hukum;
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
Taurat Allahnya ada di dalam hatinya, langkah-langkahnya tidak goyah.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Orang fasik mengintai orang benar dan berikhtiar membunuhnya;
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
TUHAN tidak menyerahkan orang benar itu ke dalam tangannya, Ia tidak membiarkannya dinyatakan fasik pada waktu diadili.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Nantikanlah TUHAN dan tetap ikutilah jalan-Nya, maka Ia akan mengangkat engkau untuk mewarisi negeri, dan engkau akan melihat orang-orang fasik dilenyapkan.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
Aku melihat seorang fasik yang gagah sombong, yang tumbuh mekar seperti pohon aras Libanon;
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
ketika aku lewat, lenyaplah ia, aku mencarinya, tetapi tidak ditemui.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Perhatikanlah orang yang tulus dan lihatlah kepada orang yang jujur, sebab pada orang yang suka damai akan ada masa depan;
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
tetapi pendurhaka-pendurhaka akan dibinasakan bersama-sama, dan masa depan orang-orang fasik akan dilenyapkan.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Orang-orang benar diselamatkan oleh TUHAN; Ia adalah tempat perlindungan mereka pada waktu kesesakan;
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
TUHAN menolong mereka dan meluputkan mereka, Ia meluputkan mereka dari tangan orang-orang fasik dan menyelamatkan mereka, sebab mereka berlindung pada-Nya.
