Псалми 37
1 Давидів.
Dávidtól. Ne gerjedj föl a gonosztevők ellen, ne irígykedj azokra, kik jogtalant mívelnek.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
Mert mint a fű gyorsan levágatnak, s mint zöld pázsit elhervadnak.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Bízzál az Örökkévalóban és tégy jót, lakjál az országban és járj hűség után.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
S gyönyörködjél az Örökkévalóban, s megadja neked szíved kérelmeit.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Hárítsd az Örökkévalóra útadat, bízzál benne, ő majd megcselekszi;
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
majd kihozza mint a világosságot igazadat, és jogodat, mint a déli fényt.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Csendben várj az Örökkévalóra és várakozzál reá, ne gerjedj fel az ellen, ki szerencsés az útján, oly férfi ellen, ki fondorlatokat mível.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Hagyj föl a haraggal, hadd abban a fölhevülést, ne gerjedj fel csakis gonosztevésre visz.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Mert a gonosztevők kiirtatnak, de kik az Örökkévalót remélik – ők fogják bírni az országot.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Még egy kevés – s nincs gonosz, oda figyelj helyére a nincsen;
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
de az alázatosak bírni fogják az országot és gyönyörködni fognak a béke bőségében.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Fondorkodik a gonosz az igaz ellen és vicsorítja rá fogát.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
Az Úr nevet rajta, mert látta, hogy eljön a napja.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Kardot rántottak a gonoszok és feszítotték íjjukat, hogy elejtseneh szegényt és szűkölködőt, hogy levágják az egyenes iítuakat.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Kardjuk önnönszívükbe hat be, és íjjai eltöretnek.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Jobb a kevés, a mi az igazé, mint sok gonosznak gazdagsága;
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
mert a gonoszok karjai eltöretnek, de az igazak támogatója az Örökkévaló.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Ismeri az Örökkévaló a gáncstalanok napjait és birtokuk örökre meglesz.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
Nem szégyenülnek meg bajnak idejében és éhinség napjaiban jóllaknak.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Mert a gonoszok elvesznek, s az Örökkévaló ellenségei olyanok, mint a rétek dísze: elenyésztek, a füstben enyésztek el.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Kölcsön vesz a gonosz és nem fizet, de az igaz könyörül és adakozik.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Mert az ő áldottjai fogják bírni az országot, és az átkozottjai kiirtatnak.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Az Örökkévalótól szilárdíttattak meg a férfi léptei, és útját kedveli;
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
midőn elesik, nem hajíttatik el, mert az Örökkévaló támogatja kezét.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Fiatal voltam, meg is öregedtem, de nem láttam igazat elhagyatva és magzatját, a mint kenyeret koldul.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Egész nap könyörül és kölcsön ad, magzatja pedig áldásúl van.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Távozz a rossztól, tégy jót, hogy örökre megmaradj.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Mert az Örökkévaló szereti a jogot, s nem hagyja el jámborait; örökké megőriztetnek, míg a gonoszok magzatja kiirtatik.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Az igazak fogják bírni az országot és laknak mindétig rajta.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Igaznak szája bölcsességet szól, és nyelve jogosságot beszél;
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
Istenének tana szívében van, nem inognak meg lépései.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Leselkedik a gonosz az igazra, és arra tör, hogy megölje.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
Az Örökkévaló nem hagyja meg kezében, s nem kárhoztatja el, midőn megitéltetik.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Remélj az Örökkévalóhoz, és őrizd meg útját; majd felmagasít, hogy bírjad az országot, a gonoszok kiírtását nézed.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
Láttam egy gonoszt, erőszakost, s a ki terpeszkedett mint zöldelő honor fa:
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
elhaladtak arra, s íme nincsen; kerestem őt, de nem volt található.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Vigyázd meg a gáncstalant és nézd az egyeneset, mert van jövője a béke emberének.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
De az elpártolók megsemmisíttettek egyaránt, a gonoszok jövője kiírtatott.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Az igazak segedelme pedig az Örökkévalótól van, erősségük ő a szorongatás idején.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
Megsegítotte őket az Örökkévaló és megszabadította; megszabadítja a gonoszoktól és megvédi őket, mert benne kerestek menedéket.
