Псалми 37
1 Давидів.
Von David. Entrüste dich nicht über die Bösen
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
denn schnell wie das Gras verwelken sie und verdorren wie grünender Rasen.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Vertrau auf den HERRN und tu das Gute, bleib wohnen im Lande und übe Redlichkeit
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
und habe deine Lust am HERRN: so wird er dir geben, was dein Herz begehrt.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Befiehl dem HERRN deine Wege und vertraue auf ihn: er wird’s wohl machen
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
und deine Gerechtigkeit strahlen lassen wie das Licht und dein Recht wie den hellen Mittag.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Sei stille dem HERRN und harre auf ihn, entrüste dich nicht über den, der Glück hat bei seinem Tun, über den Mann, der Ränke übt!
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Steh ab vom Zorn und entsage dem Grimm, entrüste dich nicht: es führt nur zum Bösestun!
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Denn die Übeltäter werden ausgerottet, doch die da harren des HERRN, die werden das Land besitzen.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Nur noch ein Weilchen, so wird der Frevler nicht mehr sein, und siehst du dich um nach seiner Stätte, so ist er nicht mehr da;
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
die stillen Dulder aber werden das Land besitzen und sich freun an der Fülle des Friedens.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Böses sinnt der Frevler gegen den Gerechten und knirscht mit den Zähnen gegen ihn;
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
der Allherr aber lacht über ihn, denn er sieht, daß sein Tag kommt.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Die Frevler zücken das Schwert und spannen den Bogen, um den Dulder und Armen niederzustrecken und die redlich Wandelnden hinzumorden;
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
doch ihr Schwert dringt ihnen ins eigne Herz, und ihre Bogen werden zerbrochen.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Das geringe Gut des Gerechten ist besser als der Überfluß vieler Gottlosen;
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
denn die Arme der Gottlosen werden zerbrochen, die Gerechten aber stützt der HERR.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Der HERR kennt wohl die Tage der Frommen, und ihr Besitz ist für immer gesichert;
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
sie werden nicht zuschanden in böser Zeit, nein, in den Tagen des Hungers werden sie satt.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Dagegen die Gottlosen gehen zugrunde, und die Feinde des HERRN sind wie die Pracht der Auen: sie vergehen wie Rauch, sie vergehen!
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Der Gottlose muß borgen und kann nicht zahlen, der Gerechte aber schenkt und gibt;
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
denn die vom HERRN Gesegneten erben das Land, aber die von ihm Verfluchten werden vernichtet.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Vom HERRN her werden die Schritte des Mannes gefestigt, und zwar wenn Gefallen er hat an seinem Wandel;
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
wenn er strauchelt, stürzt er nicht völlig nieder, denn der HERR stützt ihm die Hand.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Ich bin jung gewesen und alt geworden, doch hab’ ich nie den Gerechten verlassen gesehn, noch seine Kinder betteln um Brot.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Allzeit kann er schenken und darleihn, und auch noch seine Kinder sind zum Segen.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Halte dich fern vom Bösen und tu das Gute, so wirst du für immer wohnen bleiben;
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Denn der HERR hat das Recht lieb und verläßt seine Frommen nicht: ewiglich werden sie behütet, doch der Gottlosen Nachwuchs wird ausgerottet.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Die Gerechten werden das Land besitzen und bleiben in ihm wohnen für immer.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Des Gerechten Mund läßt Weisheit hören, und seine Zunge redet Recht;
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
das Gesetz seines Gottes wohnt ihm im Herzen, und seine Schritte wanken nicht.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Der Gottlose lauert dem Gerechten auf und sucht ihn ums Leben zu bringen;
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
doch der HERR läßt ihn nicht fallen in seine Hand und läßt ihn nicht verdammen vor Gericht.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Harre des HERRN und halte dich an seinen Weg, so wird er dich erhöhn zum Besitz des Landes; an der Gottlosen Vernichtung wirst du deine Freude sehn.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
Ich hab’ einen Frevler gesehen, der trat gar trotzig auf und spreizte sich stolz wie ein grünender, ragender Baum;
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
doch als ich (wieder) vorüberging, da war er verschwunden, und als ich ihn suchte, war er nicht mehr zu finden.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Bleibe (also) fromm und halte dich recht, denn solchen wird es zuletzt wohl ergehn;
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
die Frevler aber werden allesamt vertilgt, und der Gottlosen Nachwuchs wird ausgerottet.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Die Hilfe der Gerechten kommt vom HERRN: er ist ihre Schutzwehr zur Zeit der Not;
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
denn der HERR steht ihnen bei und rettet sie; er rettet sie von den Frevlern und bringt ihnen Hilfe, weil auf ihn sie ihr Vertrauen setzen.
