Псалми 37
1 Давидів.
Psaume de David. [Aleph.] Ne te dépite point à cause des méchants, ne sois point jaloux de ceux qui s'adonnent à la perversité.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
Car ils seront soudainement retranchés comme le foin, et se faneront comme l'herbe verte.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
[Beth.] Assure-toi en l'Eternel, et fais ce qui est bon; habite la terre, et te nourris de vérité.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Et prends ton plaisir en l'Eternel, et il t'accordera les demandes de ton cœur.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
[Guimel.] Remets ta voie sur l'Eternel, et te confie en lui; et il agira;
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
Et il manifestera ta justice comme la clarté, et ton droit comme le midi.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
[Daleth.] Demeure tranquille te confiant en l'Eternel, et l'attends; ne te dépite point à cause de celui qui fait bien ses affaires, à cause, [dis-je], de l'homme qui vient à bout de ses entreprises.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
[He.] Garde-toi de te courroucer, et renonce à la colère; ne te dépite point, au moins pour mal faire.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Car les méchants seront retranchés; mais ceux qui se confient en l'Eternel hériteront la terre.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
[Vau.] Encore donc un peu de temps, et le méchant ne sera plus; et tu prendras garde à son lieu, et il n'y sera plus.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Mais les débonnaires hériteront la terre, et jouiront à leur aise d'une grande prospérité.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
[Zain.] Le méchant machine contre le juste, et grince ses dents contre lui.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
Le Seigneur se rira de lui, car il a vu que son jour approche.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
[Heth.] Les méchants ont tiré leur épée, et ont bandé leur arc, pour abattre l'affligé, et le pauvre, [et] pour massacrer ceux qui marchent dans la droiture.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
[Mais] leur épée entrera dans leur cœur, et leurs arcs seront rompus.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
[Teth.] Mieux vaut au juste le peu qu'il a, que l'abondance à beaucoup de méchants.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
Car les bras des méchants seront cassés, mais l'Eternel soutient les justes.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
[Jod.] L'Eternel connaît les jours de ceux qui sont intègres, et leur héritage demeurera à toujours.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
Ils ne seront point confus au mauvais temps, mais ils seront rassasiés au temps de la famine.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
[Caph.] Mais les méchants périront, et les ennemis de l'Eternel s'évanouiront comme la graisse des agneaux, ils s'en iront en fumée.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
[Lamed.] Le méchant emprunte, et ne rend point; mais le juste a compassion, et donne.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Car les bénis [de l'Eternel] hériteront la terre; mais ceux qu'il a maudits seront retranchés.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
[Mem.] Les pas de l'homme [qu'il a béni] sont conduits par l'Eternel, et il prend plaisir à ses voies.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
S'il tombe, il ne sera pas [entièrement] abattu; car l'Eternel lui soutient la main.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
[Nun.] J'ai été jeune, et j'ai atteint la vieillesse, mais je n'ai point vu le juste abandonné, ni sa postérité mendiant son pain.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Il est ému de pitié tout le jour, et il prête; et sa postérité est en bénédiction.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
[Samech.] Retire-toi du mal, et fais le bien; et tu auras une demeure éternelle.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Car l'Eternel aime ce qui est juste, et il n'abandonne point ses bien-aimés; c'est pourquoi ils sont gardés à toujours; mais la postérité des méchants est retranchée.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
[Hajin.] Les justes hériteront la terre, et y habiteront à perpétuité.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
[Pe.] La bouche du juste proférera la sagesse, et sa langue prononcera la justice.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
La Loi de son Dieu est dans son cœur, aucun de ses pas ne chancellera.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
[Tsade.] Le méchant épie le juste, et cherche à le faire mourir.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
L'Eternel ne l'abandonnera point entre ses mains, et ne le laissera point condamner quand on le jugera.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
[Koph.] Attends l'Eternel, et prends garde à sa voie, et il t'exaltera, afin que tu hérites la terre, [et] tu verras comment les méchants seront retranchés.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
[Res.] J'ai vu le méchant terrible, et s'étendant comme un laurier vert;
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
Mais il est passé, et voilà, il n'est plus; je l'ai cherché, et il ne s'est point trouvé.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
[Scin.] Prends garde à l'homme intègre, et considère l'homme droit; car la fin d'un tel homme est la prospérité.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
Mais les prévaricateurs seront tous ensemble détruits, et ce qui sera resté des méchants sera retranché.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
[Thau.] Mais la délivrance des justes [viendra] de l'Eternel, il sera leur force au temps de la détresse.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
Car l'Eternel leur aide, et les délivre: il les délivrera des méchants, et les sauvera, parce qu'ils se seront confiés en lui.
