Псалми 37
1 Давидів.
De David. Ne cherche pas à imiter les méchants; ne porte pas envie à ceux qui font le mal.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
Car, comme l'herbe des champs, ils seront bientôt flétris; comme la plante verte, ils ne tarderont pas à tomber.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Espère au Seigneur et fais le bien; habite la terre, et tu seras nourri de ses richesses.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Délecte-toi dans le Seigneur, et il t'accordera ce que ton cœur aura demandé.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Révèle au Seigneur ta voie; espère en lui, et il agira.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
Il manifestera ta justice comme une lumière, et ton jugement comme le midi.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Soumets-toi au Seigneur, et prie-le; ne porte pas envie à celui qui prospère dans sa voie, à l'homme qui commet des injustices.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Calme ta colère, laisse tomber ton courroux; ne cherche pas à devenir méchant;
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Car les méchants seront exterminés; mais ceux qui attendent le Seigneur auront la terre pour héritage.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Encore un peu de temps, et le pécheur ne sera plus; tu chercheras sa place, et tu ne la trouveras point.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Mais les doux auront la terre pour héritage, et ils se délecteront dans la plénitude de la paix.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Le pécheur épiera le juste, et il grincera des dents contre lui.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
Et le Seigneur se rira de lui; car il voit que son jour approche.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Les pécheurs ont tiré l'épée; ils ont tendu leur arc pour abattre le pauvre et l'indigent, pour tuer ceux qui ont le cœur droit.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Que leur glaive s'enfonce dans leur propre cœur, et que leur arc soit brisé!
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Mieux vaut la pauvreté du juste que les grandes richesses des pécheurs;
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
Car les bras des pécheurs seront broyés, et le Seigneur affermit les justes.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Le Seigneur connaît les voies des innocents, et leur héritage sera éternel.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
Dans les temps de détresse, ils ne seront point confondus, et aux jours de famine ils seront rassasiés.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Mais les pécheurs périront, et les ennemis de Dieu sont à peine parvenus aux honneurs et à la gloire qu'ils s'évanouissent comme une fumée qui se disperse.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Le pécheur emprunte, et il ne rendra pas; le juste a compassion, et il donne.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Ceux qui bénissent le Seigneur auront la terre pour héritage; ceux qui le maudissent seront exterminés.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Les pas de l'homme sont conduits par le Seigneur, qui se complaira dans sa voie.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
S'il tombe, il ne se brisera point; car le Seigneur le soutient de sa main.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
J'ai été jeune et je suis devenu vieux, et je n'ai point vu le juste délaissé, ni ses enfants demander leur pain.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Il est compatissant, et chaque jour il prête, et sa race sera bénie.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Détourne-toi du mal et fais le bien, et habite la terre dans les siècles des siècles.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Car le Seigneur aime la justice, et il n'abandonnera jamais ses saints; il les prendra sous garde éternellement; les innocents seront vengés, et la race des impies sera détruite.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Les justes auront la terre pour héritage, et ils l'habiteront durant les siècles des siècles.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
La bouche du juste méditera la sagesse, et sa langue parlera la justice.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
La loi de son Dieu est dans son cœur, et ses pas ne seront jamais chancelants.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Le pécheur épie le juste; il cherche à le faire périr.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
Mais le Seigneur ne le laissera pas en ses mains, et il ne le condamnera pas lorsqu'il sera jugé par le pécheur.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Attends le Seigneur et garde sa voie, et il t'élèvera pour que tu hérites de la terre; et lorsque les pécheurs auront péri, tu verras!
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
J'ai vu l'impie fier, exalté et élevé comme les cèdres du Liban:
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
J'ai passé et voilà qu'il n'était plus; et je l'ai cherché, et sa place n'a point été retrouvée.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Garde l'innocence, aie en vue la droiture; car il a une attente l'homme pacifique.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
Mais les pervers seront exterminés tous à la fois; le résidu des impies sera exerminé.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Le salut des justes vient du Seigneur; il est leur appui au temps de l'affliction,
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
Et le Seigneur les soutiendra, et il les délivrera, et il les ravira aux pécheurs, et il les sauvera, parce qu'ils ont espéré en lui.
