Псалми 37
1 Давидів.
De David. Ne jalouse pas les malfaiteurs, ne porte point envie aux ouvriers d’iniquité;
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
car, comme l’herbe, rapidement ils sont fauchés, et comme le vert gazon ils se flétrissent.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Aie confiance en l’Eternel et agis bien; ainsi tu habiteras le pays en cultivant la loyauté.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Cherche tes délices en l’Eternel, et il t’accordera les demandes de ton cœur.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Remets ta destinée à l’Eternel; confie-toi à lui: il fera le nécessaire.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
Il fera éclater ta vertu comme la lumière, et ton bon droit comme le grand jour.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Repose-toi en silence sur l’Eternel, et espère en lui; ne jalouse pas celui qui voit réussir ses entreprises, l’homme qui accomplit de mauvais desseins.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Laisse tout dépit, renonce à la colère; ne t’emporte pas: certes ce serait mal agir.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Car les malfaiteurs seront exterminés, mais ceux qui espèrent en l’Eternel posséderont, eux, le pays.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Encore un peu, et le méchant ne sera plus; tu observeras sa place, il en aura disparu.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Tandis que les humbles auront le pays en partage et se délecteront dans une paix parfaite.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Le méchant complote contre le juste, et grince des dents contre lui.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
Le Seigneur rit de lui, car il voit venir le jour de son châtiment.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Les impies ont tiré l’épée et bandé leur arc, pour faire tomber le pauvre et le malheureux, pour immoler ceux dont la voie est droite.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Leur épée entrera dans leur propre cœur, et leurs arcs seront brisés.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Mieux vaut la médiocrité du juste que l’opulence d’une foule de méchants
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
car les bras des méchants seront brisés, mais l’Eternel est le soutien des justes.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
L’Eternel protège les jours des hommes intègres, leur héritage est assuré à jamais.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
Ils ne seront pas confondus au temps de la calamité, aux jours de la famine ils seront rassasiés.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Car les méchants périront, les ennemis de l’Eternel passeront comme la parure des prés; ils s’en vont en fumée, ils s’évanouissent.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Le méchant emprunte et ne paie pas; le juste est compatissant et il donne.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Car ceux que Dieu bénit posséderont la terre, et ceux qu’il maudit seront exterminés.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
L’Eternel affermit le pas de l’homme intègre, et il prend plaisir à sa conduite.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
S’Il tombe, il ne reste pas terrassé, car l’Éternel soutient sa main.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
J’Ai été jeune et je suis devenu vieux: jamais je n’ai vu un juste délaissé, ni ses enfants obligés de mendier leur pain.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Tous les jours il fait l’aumône, il prête; et ses descendants deviennent une bénédiction.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Fuis le mal et fais le bien: tu habiteras éternellement le pays.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
Car le Seigneur aime le droit et il ne délaissera pas ses fidèles: ils sont protégés à jamais; mais la race des méchants sera exterminée.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Les justes posséderont la terre, et ils y habiteront pour toujours.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
La bouche du juste profère la sagesse, et sa langue énonce le droit.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
La loi de son Dieu est dans son cœur, ses pas ne chancellent point.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Le méchant fait le guet pour perdre le juste, il cherche à lui donner la mort.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
L’Eternel ne l’abandonne pas entre ses mains; il ne le laisse pas condamner quand il paraît en justice.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Tourne ton attente vers l’Eternel et garde sa voie, et il t’élèvera en te donnant la possession du pays; tu assisteras à l’extermination des méchants.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
J’Ai vu le méchant triomphant et majestueux comme un arbre verdoyant;
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
il n’a fait que passer, et voici, il n’est plus; je l’ai cherché, impossible de le trouver.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Observe l’homme intègre, regarde le juste; certes il y a une postérité pour l’homme pacifique.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
Les pécheurs, au contraire, seront détruits tous ensemble. La postérité des méchants sera exterminée.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Le salut du juste vient de l’Eternel; il est leur citadelle au temps de la détresse.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
L’Eternel les aide et les délivre, il les délivre des méchants, il les sauve, car ils se sont abrités en lui.
