Псалми 37
1 Давидів.
De David. Ne t’irrite pas à cause de ceux qui font le mal, ne sois pas jaloux de ceux qui pratiquent l’iniquité;
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
car bientôt, comme l’herbe, ils seront fauchés, et, comme l’herbe verte, ils se faneront.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Confie-toi en l’Éternel et pratique le bien; habite le pays, et repais-toi de fidélité,
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
et fais tes délices de l’Éternel: et il te donnera les demandes de ton cœur.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Remets ta voie sur l’Éternel, et confie-toi en lui; et lui, il agira,
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
et il produira ta justice comme la lumière, et ton droit comme le plein midi.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Demeure tranquille, [appuyé] sur l’Éternel, et attends-toi à lui. Ne t’irrite pas à cause de celui qui prospère dans son chemin, à cause de l’homme qui vient à bout de ses desseins.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Laisse la colère et abandonne le courroux; ne t’irrite pas, au moins pour faire le mal:
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
car ceux qui font le mal seront retranchés, et ceux qui s’attendent à l’Éternel, ceux-là posséderont le pays.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Encore un peu de temps, et le méchant ne sera plus; et tu considéreras son lieu, et il n’y sera plus;
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
et les débonnaires posséderont le pays, et feront leurs délices d’une abondance de paix.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Le méchant complote contre le juste, et grince des dents contre lui:
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
le Seigneur se rira de lui, car il voit que son jour vient.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Les méchants ont tiré l’épée et ont bandé leur arc, pour faire tomber l’affligé et le pauvre, pour égorger ceux qui marchent dans la droiture:
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
leur épée entrera dans leur cœur, et leurs arcs seront brisés.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Mieux vaut le peu du juste que l’abondance de beaucoup de méchants;
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
car les bras des méchants seront brisés, mais l’Éternel soutient les justes.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
L’Éternel connaît les jours de ceux qui sont intègres, et leur héritage sera pour toujours:
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
ils ne seront pas confus au mauvais temps, et ils seront rassasiés aux jours de la famine.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Car les méchants périront, et les ennemis de l’Éternel comme la graisse des agneaux; ils s’en iront, comme la fumée ils s’en iront.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Le méchant emprunte, et ne rend pas; mais le juste use de grâce, et donne:
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
car ceux qui sont bénis de lui posséderont le pays; mais ceux qui sont maudits de lui seront retranchés.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Par l’Éternel les pas de l’homme sont affermis, et il prend plaisir à sa voie:
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
s’il tombe, il ne sera pas entièrement abattu; car l’Éternel lui soutient la main.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
J’ai été jeune, et je suis vieux, et je n’ai pas vu le juste abandonné, ni sa semence cherchant du pain:
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
il use de grâce tout le jour, et il prête; et sa semence sera en bénédiction.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Retire-toi du mal, et fais le bien, et demeure pour toujours;
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
car l’Éternel aime la droiture, et il n’abandonnera pas ses saints: ils seront gardés à toujours, mais la semence des méchants sera retranchée.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Les justes posséderont le pays, et ils l’habiteront à perpétuité.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
La bouche du juste profère la sagesse, et sa langue parle la droiture;
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
la loi de son Dieu est dans son cœur, ses pas ne chancelleront pas.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Le méchant épie le juste, et cherche à le faire mourir:
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
l’Éternel ne l’abandonnera pas entre ses mains, et ne le condamnera pas, quand il sera jugé.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Attends-toi à l’Éternel, et garde sa voie; et il t’élèvera afin que tu possèdes le pays: quand les méchants seront retranchés, tu le verras.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
J’ai vu le méchant puissant, et s’étendant comme un arbre vert croissant dans son lieu natal;
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
mais il passa, et voici, il n’était plus; et je l’ai cherché, et il ne s’est plus trouvé.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Prends garde à l’homme intègre, et regarde l’homme droit, car la fin d’un [tel] homme est la paix;
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
mais les transgresseurs seront détruits ensemble; la fin des méchants, c’est d’être retranché;
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Mais le salut des justes vient de l’Éternel; il est leur force au temps de la détresse,
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
et l’Éternel les aidera et les délivrera; il les délivrera des méchants et les sauvera, car ils se sont confiés en lui.
