Псалми 37
1 Давидів.
[A Psalm] of David. Fret not thyself because of evil doers, neither be thou envious against the workers of iniquity.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
For they shall soon be cut down like the grass, and wither as the green herb.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Trust in the LORD, and do good; [so] shalt thou dwell in the land, and verily thou shalt be fed.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Delight thyself also in the LORD; and he will give thee the desires of thy heart.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Commit thy way to the LORD; trust also in him; and he will bring [it] to pass.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
And he will bring forth thy righteousness as the light, and thy judgment as the noon-day.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Rest in the LORD, and wait patiently for him: fret not thyself because of him who prospereth in his way, because of the man who bringeth wicked devices to pass.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Cease from anger, and forsake wrath: fret not thyself in any wise to do evil.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
For evil doers shall be cut off: but those that wait upon the LORD, they shall inherit the earth.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
For yet a little while, and the wicked [shall] not [be]: yes, thou shalt diligently consider his place, and it [shall] not [be].
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
But the meek shall inherit the earth; and shall delight themselves in the abundance of peace.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
The wicked plotteth against the just, and gnasheth upon him with his teeth.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
The LORD will laugh at him: for he seeth that his day is coming.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
The wicked have drawn out the sword, and have bent their bow, to cast down the poor and needy, [and] to slay such as are of upright deportment.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Their sword shall enter into their own heart, and their bows shall be broken.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
A little that a righteous man hath [is] better than the riches of many wicked.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
For the arms of the wicked shall be broken: but the LORD upholdeth the righteous.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
The LORD knoweth the days of the upright: and their inheritance shall be for ever.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
They shall not be ashamed in the evil time: and in the days of famine they shall be satisfied.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
But the wicked shall perish, and the enemies of the LORD [shall be] as the fat of lambs: they shall consume; into smoke shall they consume away.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
The wicked borroweth, and payeth not again: but the righteous showeth mercy, and giveth.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
For [such as are] blessed by him shall inherit the earth; and [they that are] cursed by him shall be cut off.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
The steps of a [good] man are ordered by the LORD: and he delighteth in his way.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
Though he should fall, he shall not be utterly cast down: for the LORD upholdeth [him with] his hand.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
I have been young, and [now] am old; yet I have not seen the righteous forsaken, nor his seed begging bread.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
[He is] ever merciful, and lendeth; and his seed [is] blessed.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Depart from evil, and do good; and dwell for evermore.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
For the LORD loveth judgment, and forsaketh not his saints; they are preserved for ever: but the seed of the wicked shall be cut off.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
The righteous shall inherit the land, and dwell therein for ever.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
The mouth of the righteous speaketh wisdom, and his tongue talketh of judgment.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
The law of his God [is] in his heart; none of his steps shall slide.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
The wicked watcheth the righteous, and seeketh to slay him.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
The LORD will not leave him in his hand, nor condemn him when he is judged.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Wait on the LORD, and keep his way, and he will exalt thee to inherit the land: when the wicked are cut off, thou shalt see [it].
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
I have seen the wicked in great power, and spreading himself like a green bay tree.
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
Yet he passed away, and lo, he [was] not: yes, I sought him, but he could not be found.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Mark the perfect [man], and behold the upright: for the end of [that] man [is] peace.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
But the transgressors shall be destroyed together: the end of the wicked shall be cut off.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
But the salvation of the righteous [is] of the LORD: [he is] their strength in the time of trouble.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
And the LORD will help them, and deliver them: he will deliver them from the wicked, and save them, because they trust in him.
