Псалми 37
1 Давидів.
Of David. Be not kindled to wrath at the wicked, nor envious of those who work wrong;
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
for, like grass, they will speedily wither, and fade like the green of young grass.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Trust in the Lord, and do good; remain in the land, and deal faithfully:
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
then the Lord will be your delight, he will grant you your heart’s petitions.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Commit your way to the Lord; trust in him, and he will act,
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
making clear as the light your right, and your just cause clear as the noon-day.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
In silence and patience wait on the Lord. Be not kindled to anger at those who prosper. At those who execute evil devices.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Desist from anger, abandon wrath: be not kindled to anger it leads but to evil:
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
for evildoers will be cut off, but the land will be theirs, who wait on the Lord.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Yet but a little, and the wicked vanish: look at their place: they are there no more.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
But the humble will have the land, and the rapture of peace in abundance.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
The wicked plots against the righteous, snarls like a wild animal;
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
the Lord laughs, for he sees that his day is coming.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
The wicked have drawn the sword, and bent the bow, to fell the poor, to slay those who walk uprightly;
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
but their sword will pierce their own heart, and their bows will be broken in pieces.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Better is the righteous person’s little than the wealth of many wicked.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
For the arms of the wicked will be broken, but the Lord upholds the righteous.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
The Lord watches over the days of the blameless, their heritage will continue forever.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
They will not be shamed in the evil time, in the days of famine they will be satisfied.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Because the wicked will perish: but the foes of the Lord, like a brand in the oven, will vanish, like smoke they will vanish.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
The wicked must borrow and cannot pay back, but the righteous is lavish and gives.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
For those blest by the Lord inherit the land, while those whom he curses will be cut off.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
The Lord supports the steps of those with whom he is pleased.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
Though they fall, they will not be cast headlong, for the Lord holds their hands.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Never, from youth to age, have I seen the righteous forsaken, or their children begging bread.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
They are ever lavishly lending, and their children are fountains of blessing.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Turn away from evil and do good and you will live in the land forever.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
For the Lord loves justice, he does not forsake his friends. The unrighteous will be destroyed forever, and the seed of the wicked will be cut off.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
But the land will belong to the righteous, they will live upon it forever,
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
The mouth of the righteous murmurs wisdom, and words of justice are on their tongues.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
The law of their God is in their heart, their steps are never unsteady.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
The wicked watches the righteous, and seeks to put them to death.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
But the Lord leaves them not in their hand: at their trial they will not be held guilty.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Wait on the Lord, and observe his way: he will lift you to honor the land will be yours, you will feast your eyes on the doom of the wicked.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
I have seen the wicked exultant, lifting themselves like a cedar of Lebanon.
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
But the moment I passed, they vanished! I sought for them, but they could not be found.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Preserve your honor and practise uprightness, for such a person fares well in the end.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
But transgressors will perish together. Cut off are the wicked forever.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
The righteous are saved by the Lord, who in time of distress is their refuge:
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
the Lord helps and rescue them, from the wicked he rescues and saves them, because they take refuge in him.
